LawBook.online ©

info@lawbook.online

Рейтинг@Mail.ru

 <<
↑
>>

М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

У практичному посібнику у формі запитань та відповідей відображені найбільш ключові проблеми та спірні питання застосування нового ЦПК України, що виникають у практиці. Приведена та проаналізована опублікована і неопублікована судова практика з окремих питань, що дозволяють вирішити різні процесуальні колізії при розгляді та вирішенні цивільних справ. Широко використані доктринальні погляди на різні проблеми цивільного процесу і на основі конкретних судових рішень даються практичні рекомендації щодо подолання труднощів у судовій діяльності, що обумовлені специфікою відправлення правосуддя у цивільних справах та новизною і недосконалістю багатьох процесуальних норм. Викладений матеріал відповідає структурі основних розділів ЦПК та стадіям цивільного процесу. Книга розрахована на суддів, юрисконсультів, працівників юридичних фірм, адвокатів, також може бути використана викладачами вузів та студентами в якості навчального посібника з навчальної дисципліни «Цивільний процес». Автори: Балюк Микола Іванович — суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України, суддя вищого кваліфікаційного класу, викладач Академії суддів України Луспеник Дмитро Дмитрович — суддя апеляційного суду Харківської області, головуючий судової колегії, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, викладач Академії суддів України

<< | >>
↑
ЗМІСТ
Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (принципи цивільного процесу, склад суду тощо)
Яким чином суд безпосередньо застосовує Конституцію України при вирішенні цивільних справ? Як діяти суду, якщо він прийде до висновку про невідповідність тієї чи іншої норми закону Конституції?
Яким чином при вирішенні цивільних справ суд застосовує норми права інших держав?
Як правильно в рішеннях суду посилатися на норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і на рішення Європейського суду з прав людини? Як визначається їх автентичність? Приведіть конкретний приклад.
Чи застосовується новий процесуальний закон (нові процесуальні норми) при розгляді справи, яка була розпочата розглядом за часів дії минулого ЦПК?
Як правильно розуміти поняття «змагальність сторін», «диспозитивність процесу» у контексті нового ЦПК?
Чи не має суперечності між диспозитивністю як принципом цивільного процесу і правом суду залучати до участі в процесі без згоди позивача іншу особу як співвідповідача?
Що означає принцип усності цивільного процесу, як він нормативно виражений? Як принцип усності співвідноситься з вимогою обов'язкової письмової форми закріплення процесуальних дій?
Чи діє в цивільному процесі принцип безперервності? Якщо так, то як він нормативно закріплений, як виражається і які його вимоги?
Яким чином у цивільному процесі реалізується принцип безпосередності судового розгляду та в яких процесуальних нормах він проявляється? Чи діє цей принцип на стадії провадження до судового розгляду?
Що означає принцип концентрації процесу та чи діє він у новому ЦПК?
Чи допускається при розгляді справи процесуальна аналогія?
Чому за положеннями ст. 22 ЦПК прокурору не можна заявити відвід?
Як вирішується питання у разі заявлення відводу всьому складу місцевого суду? Чи слід направляти справу до апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності?
Чи може бути підставою для скасування судового рішення порушення процедури розгляду заяви про відвід?
Чи вправі особа, яка бере участь у справі, заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу в усній формі?
Глава 2. ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ (підвідомчість)
За загальним правилом, викладеним у ст. 15 ЦПК, усі цивільно-правові спори, в яких однією із сторін є фізична особа, належать до компетенції судів загальної юрисдикції. Чи є виключення з цього правила?
Які основні критерії розмежування справ між судами загальної юрисдикції та спеціалізованими судами?
З 1 вересня 2005 р. набрав чинності КАС. Є теоретичні напрацювання про критерії розмежування спорів між загальними і господарськими судами, з одного боку, і адміністративними судами, з іншого боку. Чи є відповідні правові позиції Верховного Суду України?
У чому особливості розмежування справ, які підлягають розгляду за правилами цивільного і кримінального судочинства?
Як правильно розуміти положення ст. 16 ЦПК щодо недопущення розгляду в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства? Чи можна за правилами ЦПК, наприклад, розглядати позов про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та про визнання права власності на нерухомість?
За правилами якого виду судочинства розглядаються заяви щодо нотаріальних дій чи відмови в їх вчиненні? У яких справах участь нотаріуса чи нотаріальної контори є обов'язковою?
Як визначити, за правилами ЦПК, КАС чи ГПК належить розглядати справи за скаргами на дії державного виконавця?
Чи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства справи за позовами прокурорів про спростування недостовірної інформації, викладеної в матеріалах внутрішніх перевірок, пов'язаних зі здійсненнямслужбової діяльності прокурорів?
Чи належить до розгляду судом загальної юрисдикції спір за позовом фізичної особи про звільнення майна від арешту, накладеного постановою слідчого по кримінальній справі відносно іншої особи, чи це питання повинно вирішуватися шляхом оскарження зазначеної постанови в порядку кримінального судочинства?
Чи може бути пред'явлений позов до суду (судді), зокрема, про відшкодування шкоди при затягуванні розгляду справи чи вчиненні (або невчиненні) інших дій при розгляді справи?
Глава З. ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
Чи є порушення правил підсудності безумовною підставою для скасування судового рішення?
У чому особливість підсудності справ, у яких однією із сторін є суд або суддя?
Які справи підсудні апеляційному суду по першій інстанції?
Чи може позов пред'являтися (або змінюватися підсудність) за місцем постійного знаходження відповідача, і не за його місцем реєстрації?
В яких випадах підсудність визначається за вибором позивача?
Чи поширюються на справи, що виникають з дольової участі у будівництві житла, правила підсудності, передбачені законодавством про захист прав споживачів?
Які правила підсудності кількох вимог, пов'язаних між собою?
У чому особливість виключної підсудності?
Як визначається територіальна підсудність справ у спорах: — про витребування майна з чужого незаконного володіння; — про усунення перешкод у користуванні майном чи про усунення порушень права власника, не пов'язаним з позбавленням права володіння?
Чи можуть сторони домовитись про підсудність їх справи (договірна підсудність) після відкриття провадження у справі та чи буде вона обов'язковою для суду?
Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 cm. 114 ЦПК). Як визначити підсудність, якщо виник спір щодо двох або більше рівноцінних об'єктів нерухомості (квартири, земельна ділянка тощо), що розташовані в різних районах області або в різних областях?
Чи є виключною підсудність справ не про визнання права впасності на нерухомість, а про визнання, наприклад, договору купівлі-продажу нерухомості недійсним, де встановлюються обставини, що призвели до укладення договору, а не обставини щодо неру хомості? Якщо це справи виключної підсудності, то які ще спори належить розглядати за такими правилами?
Чи є обов'язковим для суду клопотання відповідача про передачу справи до іншого суду за місцем проживання, якщо раніше його місце проживання не було відоме?
Як повинен поступити суд, якщо виявлено порушення правил підсудності?
Глава 4. УЧАСНИКИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
Як правильно визначати сторін у справах, в яких бере участь юридична особа, яка знаходиться на стадії банкрутства?
Який склад учасників справи за позовом про визнання права власності у разі втрати позивачем документа, що засвідчу є його право власності?
У позовній заяві крім відповідача позивач указав про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Чи зобов'язаний суд у такому разі притягувати цю особу для участі у справі в будь-якому випадку?
Що означає положення ч. З ст. 36 ЦПК про те, якщо від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї?
Чи вправі суд замінити чи звільнити певну особу від участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, якщо прийде до висновку про те, що ця особа була помилково залучена до участі у справі?
Чи допускається правопаступництво у справі за позовом про переведення прав та обов'язків покупця при порушенні переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності? Чи не пов'язано це право нерозривно з особою співвласника?
Чи можливе правонаступництво у справі в разі смерті під час розгляду справи позивача - фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності?
Що розуміється під судовим представництвом у цивільному процесі?
Як розуміти положення ст. 38 ЦПК про те, що особа, яка відповідно до закону захищає права інших осіб, може брати участь у справі особисто або через представника?
Хто може бути представником фізичної особи у цивільному процесі? Чи можуть бути представником фізичної особи емансиповані особи?
Чи вправі адвокат при наявності ордера вчиняти процесуальні дії, передбачені ст. 31 ЦПК (диспозитивні права)?
Чи вправі суд задовольнити позов на підставі визнання представником відповідача обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог?
У чому особливості призначення або заміни законного представника судом та яка процедура вирішення цього питання при розгляді справи?
Як правильно розуміти положення ст. 56 ЦПК щодо особи, яка надає правову допомогу та який документ повинен посвідчувати цю особу щодо її кваліфікації?
Чи вправі позивач відмовитися від позову в якійсь його частині? Чи відрізняються один від одного такі процесуальні дії, як часткова відмова від позову і зменшення розміру позовних вимог? Якщо відрізняються, то за якими ознаками проводиться таке розмежування?
За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
Як повинен реагувати суд па зміну позивачем предмета чи підстави позову? Чи вправі позивач одночасно змінити предмет і підставу позову?
Чи зобов'язаний суд видавати учасникам процесу копії матеріалів справи на підставі ст. 27 ЦПК або у разі посилання на Закон України «Про доступ до судових рішень»?
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (ч.З ст. 27 ЦПК). Чи передбачені в ЦПК заходи протидії зловживанню учасниками процесу своїми процесуальними правами та яким чином вони застосовуються?
Глава 5. УЧАСТЬ ПРОКУРОРА У ПРОЦЕСІ
Які форми участі прокурора у цивільному процесі? Чи не порушується принцип рівності прав та обов'язків сторін, коли прокурору надано право вступати у справу на будь-якій стадії процесу, а також після ухвалення рішення по справі?
Чи вправі прокурор однієї області пред'явити позов до певного суду, що розташований в іншій області?
Чи становиться прокурор, який пред'явив позов в інтересах інших осіб, стороною у справі?
Чи вправі суд оцінювати зазначені прокурором підстави представництва, зокрема, інтересів громадянина?
Хто, за допомогою яких критеріїв визначає неможливість громадянина безпосередньо звернутися до суду? Що слід вважати поважними причинами, крім перерахованих в ст. 36-1 закону «Про прокуратуру»?
Чи вправі суд оцінювати правильність визначення прокурором органу, в інтересах якого подано позовну заяву, у разі представництва інтересів держави? Наведіть приклади із судової практики.
Якому суду - загальної юрисдикції чи третейському належить компетенція розглядати справу за позовом прокурора, пред'явленого відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК, про визнання цивільно-правового договору недійсним, якщо в тексті договору, укладеному сторонами цього договору, міститься третейське застереження про вирішення всіх спірних питань третейським судом?
Чи вправі прокурор звертатися в суд за захистом прав дитини, яка має батьків або знаходиться під опікою?
Глава 6. СУДОВІ ДОКАЗИ, ДОКАЗУВАННЯ
Яке значення для судової практики мають поняття належності та допустимості доказів у цивільному процесі?
Яким чином суд може встановити, що надані йому докази одержані з порушенням порядку, вставленому законом, при виконанні положення ст. 59 ЦПК?
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Яким чином на дане загальне правило впливають презумпції (фікції), які наявні як в матеріальному, так і в процесуальному праві?
Чи може протокол допиту свідка у кримінальній справі, в якій провадження закрито, бути письмовим доказом у цивільній справі? Чи обов'язково повторно допитувати цю особу як свідка у цивільній справі?
Згідно з положеннями ч. З ст. 60 ЦПК доказуванню підлягають лише обставини, які мають значення для справи і щодо яких у осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Чи правильно, що всі інші безспірні факти не підлягають доведенню?
Згідно зч.4 ст. 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Чи є обов'язковим для суду такий вирок, в якому визначений розмір шкоди, завданого особі? Чи є обов'язковим для суду, що розглядає цивільну справу, постанова слідчих органів та з яких питань?
Чи мають преюдиціальне значення обставини, встановлені не рішенням суду, а ухвалою суду?
Чи в будь-якому випадку пояснення осіб, які беруть участь у справі, не є доказом, якщо вони не допитані як свідки? Чим були зумовлені такі зміни щодо переліку засобів доказування? Чи також під присягою відповідач має право визнати обставини позову?
Конструкція норми про допит сторін, третіх осіб як свідків (статті 62,184 ЦПК) не вказує на те, хто може бути ініціатором їх допиту. Чи може позивач вимагати, щоб відповідач дав пояснення під присягою і навпаки, а також чи вправі цю дію ініціювати суд?
Чи вправі суд, не призначаючи експертизу у справі, яку він розглядає, обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, який було отримано і покладено в основу рішення суду при розгляді іншої справи або іншим судом? Якщо не вправі, то які правові наслідки можуть наступити, якщо на основі такого висновку експертизи суд ухвалив своє рішення?
Які особливості призначення експертизи в новому ЦПК?
Яке значення для справи має висновок експертизи, наданий стороною в якості додатку до позовної заяви чи заперечення на позов?
Чи може суд встановити строк для проведення експертизи? Які наслідки порушення цього строку?
Чи підлягає оскарженню за правилами КАС відмова експертів від дачі висновку по цивільній справі, внаслідок чого провадження у цивільній справі зупиняється?
Чи підлягає оскарженню ухвала суду про призначення експертизи як забезпечення доказу?
Глава 7. СУДОВІ виклики ТА ПОВІДОМЛЕННЯ
Нерідко вищестоящі судові інстанції не приймають як підтвердження факту належного повідомлення учасника процесу про дату судового засідання поштові повідомлення про вручення адресату поштового відправлення. Яким чином ЦПК регулюється це питання?
Чи можливо давати оголошення в пресі про виклик до суду відповідача, який неодноразово не з'являється в судове засідання? В яких випадках таке повідомлення через пресу дається у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження, а в яких - місцевої сфери розповсюдження?
Якщо дати, повідомлення в пресу позивач в силу фінансових можливостей не може, то чи може суд з власної ініціативи провести таку публікацію та хто буде оплачувати оголошення?
У ЦПК визначено, що деякі категорії справ повинні бути розглянуті у скорочені строки. Чи можна по таким справам застосовувати правило, викладене в ч. 6 ст. 74 ЦПК, про повідомлення або виклик у суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку?
Яким є співвідношення місцезнаходження сторони у справі в розумінні п. 2 ч.2 ст. 119 ЦПК та її фактичного місцезнаходження з точки зору права на пред'явлення позову, якщо позивачеві невідоме фактичне місцезнаходження іншої сторони?
Чи може суд направляти судові повістки представнику юридичної особи, що знаходиться не за юридичною адресою цієї особи?
Чи вправі учасник процесу, що знаходиться під вартою, брати участь в судовому розгляді його цивільної справи і чи зобов'язаний суд забезпечити явку такого учасника процесу в судове засідання шляхом етапування до місця розгляду справи?
Глава 8. СУДОВІ ВИТРАТИ
Чи можливо звільнити позивача від сплати судового збору при зверненні до суду?
Якщо провадження у справі відкрито за позовом органів та осіб, перелічених вч. 1 ст. 45 ЦПК, без сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то чи повинна сплачувати ці витрати особа, в чиїх інтересах пред'явлений позов, у разі заявлення самостійних вимог?
Чи правильні дії суду щодо визначення норми матеріального права, що регулює спірні правовідносини, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, якщо зазначений позивачем закон дозволяє йому не сплачувати судовий збір?
Чи може суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору при збільшенні позивачем ціни позову?
Позивач після пред'явлення позову і під час розгляду справи подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, проте судовий збір у відповідній частині не доплатив. Як повинен поступити суд у такій ситуації?
Зазначаючи в ст. 82 ЦПК про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, законодавець не вказав, у якій формі таке звернення подається до суду. Чи може таке клопотання бути викладено безпосередньо в позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, чи обов'язково повинно бути викладено в окремій заяві?
Чи звільняються державні органи, що звертаються в суд за захистом державних чи суспільних інтересів, від сплати судового збору при поданні апеляційної (касаційної) скарги?
Чи звільняються від сплати судового збору позивачі у справах, що виникають з дольової участі у будівництві житла?
Чи є підставою для залишення позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) без руху в разі, якщо до них додано копію документа, а не оригінал, що підтверджує сплату судового збору, а також оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи?
Як вираховується судовий збір при наявності процесуальної співучасті?
В якому розмірі вираховується судовий збір при зверненні з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, а також про застосування наслідків недійсності правочину, якщо позивач не заявляє вимог про присудження йому майна (грошових коштів)?
Відповідно до п/п з) п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» розмір державного мита при поданні апеляційної (касаційної) скарги складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Чи повинна сторона сплачувати судовий збір (державне мито до прийняття закону про судовий збір) при поданні апеляційної (касаційної) скарги, якщо рішення оскаржується лише в частині стягнення судових витрат?
Чи можливо стягнути судові витрати, не сплачені позивачем, з відповідача у разі задоволення позовних вимог, якщо витрати на проведення експертизи були покладені на сторони у рівних частках?
Якою нормою передбачено право відшкодування судових витрат третім особам та їх представникам, пов'язаних з явкою до суду та іншими витратами?
Чи підлягають оплаті як витрати на правову допомогу, якщо таку допомогу учаснику процесу надавав представник за дорученням?
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. На сьогодні такого закону немає. Яким чином слід вирішувати це питання?
Чи стягуються понесені судові витрати, передбачені ст. 79 ЦПК, у справах окремого провадження, на яке поширюються загальні положення цього Кодексу?
Відповідно до ч. 6 ст. 74ЦПК особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобівзв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Чи можуть бути витрати, понесені судом на повідомлення чи виклик осіб, які беруть участь у справі, з використанням зазначених засобів зв'язку віднесені на сторону, яка програла процес?
Чи підлягає зменшенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судового збору, сплаченого за мінімальною ставкою, а також сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи?
Чи може оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або звільнення від сплати інших судових витрат друга сторона у спорі?
Чи вправі податкові органи вимагати в суді цивільні справи для перевірки правильності стягнення судового збору?
Глава 9. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Для чого у ЦПК введено новий вид провадження -наказне провадження?
У діючому ГПК, КАС провадження з наказного провадження немає. Чи можуть юридичні особи звертатись дд суду загальної юрисдикції про видачу судового наказу з вимогами до іншої юридичної особи? Які критерії розмежування компетенції між судами різних видів юрисдикцій?
Чи існують особливості визначення підсудності у справах наказного провадження у порівняні зі справами позовного провадження?
Чи є вичерпним перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ?
Як поступити суду, якщо у заяві про видачу судового наказу містяться різні вимоги, за одними з них передбачено видачу судового наказу, а за інгиими - ні?
Яку процесуальну дію слід вчинити суду при поданні заяви про видачу судового наказу без сплати судового збору?
Чи поширюються пільги, встановлені законодавством при сплаті судового збору, при зверненні до суду з позовом, до процедури наказного провадження? Чи можливо звільнити заявника від сплати судового збору або відстрочити чи розстрочити його сплату?
Чи потрібно сплачувати за подання заяви про видачу судового наказу витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи? Чи можливо вимагати стягнення з боржника, наприклад, витрат на правову допомогу?
Чи може бути виданий судовий наказ про стягнення боргу на підставі боргової розписки, а не договору позики?
Чи можливо видати судовий наказ на стягнення на підставі певного кредитного договору неустойки, процентів, комісії?
Чи передбачена можливість видачі судового наказу за договорами про надання населенню житлово-комунальних послуг, послуг водо-, теплопостачання, електрозв'язку?
Які особливості видачі судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати? Якими документами можна підтвердити заборгованість із зарплати?
Чи може заяву про видачу судового наказу, наприклад, про стягнення боргу, подати кілька заявників, адже за змістом ст. 98 ЦПК йдеться лише про кілька боржників? Чи є якісь особливості при видачі судового наказу відносно кількох боржників?
Чи можна видати судовий наказ на підставі заяви прокурора про видачу судового наказу в інтересах громадянина?
Що означає "спір про право", при наявності якого суддя постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу?
Що може означати для судді певну спірність заявлених вимог, що є підставою за правилами формальної логіки відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу?
В який строк суддя повинен постановити ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу?
Який порядок розгляду заяв про видачу судового наказу?
Якого змісту повинна бути заява боржника про скасування судового наказу? Чи в обов'язковому порядку судовий наказ підлягає скасуванню?
Які дії суду в разі надходження заяви боржника про скасування судового наказу з пропуском установленого строку?
Чи можна видавати заявнику примірник судового наказу для примусового виконання у разі, якщо від боржника не надійшло повідомлення про отримання копії судового наказу?
Чи може інший суддя скасувати судовий наказ за заявою боржника, якщо суддя, який його видав, знаходиться у відпустці?
Чи підлягає оскарженню ухвала суду про залишення заяви боржника про скасування судового наказу без розгляду через пропуск строку на подання такої заяви?
Чи можуть бути усунені недоліки виданого судового наказу?
Глава 10. ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ПОЗОВУ. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
ЦПК у різних нормах використовує тер міни «позов» та «позовна заява». Яка між ними відмінність та чи можна, наприклад, залишити без руху не позовну заяву, а позов?
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Чи означає це, що суд безумовно зобов'язаний прийняти до розгляду та вирішити будь-яке правове питання?
Як вирішується питання у разі пропуску строку звер-до суду, наприклад, у трудових справах?
Частиною 1 статті З ЦПК передбачено, що правом на звернення до суду має кожна особа, але за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (крім осіб, яким законом надано право захищати інших осіб). Яким чином у ЦПК врахована зазначена передумова права на пред'явлення позову як юридична заінтересованість?
Чи не є відмовою від права на звернення до суду за захистом договір про передачу спору на вирішення до третейського суду?
Чи обов'язкове для кредитора по новому договору третейське застереження, якщо воно було включене в якості одного з умов у первинний договір? Чи має право суд на розгляд спору між сторонами по новому договору при наявності третейського застереження у первинному договорі?
Чи можна вимагати від позивача подання позовної заяви в друкованому вигляді, оскільки рукописні тексти іноді неможливо прочитати?
У чому особливості вимог, що пред'являються до змісту позовної заяви?
Чи обов'язково проводити судовий процес державною мовою та чи повинна позовна заява подаватися до суду викладеною лише державною мовою?
З якого моменту починається перебіг процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви, яка залишена без руху (ч.І ст. 121 ЦПК)?
Чи є підставою для залишення позову без руху відсутність копій документів, доданих до позовної заяви для третьої особи, оскільки за положеннями ч. 2 ст. 127 ЦПК цій особі направляється лише копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви? Однак це суперечить положенням ч. 1 ст. 120 ЦПК. Як усунути ці розбіжності?
Разом з тим, дійсно є зовсім незрозумілим положення ч. 1 ст. 120 ЦПК, яка передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Якщо ж ст. 127 ЦПК не вимагає від суду обов'язку направляти третім особам копії доданих до позовної заяви документів, то постає питання: куди їх дівати? Адже у справі не повинно бути документів справи, які не підшиваються та не нумеруються.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
Чи вправі суд оцінювати обґрунтування підстави пред'явлення позову прокурором на захист прав інших осіб?
Чи не буде вважатися тотожним позовом пред'явлення тієї самої вимоги, але після скасування призупиненої дії певної норми права?
Що таке тотожний позов? Наведіть приклади судової практики, пов'язані з тотожним позовом.
У частині 2 статті 123 ЦПК перераховані спеціальні умови, при наявності яких суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду. Чи достатньо хоча би однієї умови для позитивного вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, чи повинні бути наявними всі умови одночасно?
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
У ч. 1 ст. 124 ЦПК зазначено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам, статей 119 і 120 цього Кодексу, а також подається до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову. Про які конкретно правила йде мова та чи потрібно по ньому проводити попереднє судове засідання?
Глава 11. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
Чи не порушуються принципи змагальності та процесуального рівноправ'я сторін при вирішенні питання про забезпечення позову за відсутності відповідача?
Чи можливе забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у справі за позовом про відшкодування моральної шкоди, оскільки це спір немайпового характеру? Крім того, нерідко за таким позовом заявляються до стягнення гігантські суми лише з метою вжиття заходів забезпечення позову та певного тиску на відповідача?
Чи може подавати заяву про вжиття заходів забезпечення позову не позивач, а відповідач?
Чи вправі суд самостійно обрати вид забезпечення позову або замінити вид, якого просить вжити заявник, виходячи з обставин справи, характеру спору?
Чи можна постановити ухвалу про забезпечення позову в день надходження відповідного позову та заяви і до відкриття провадження у справі? В якому складі суду постановляти таку ухвалу?
Чи можливо в процесі розгляду однієї й тієї ж справи повторно звернутись із заявою про забезпечення позову, якщо за попередньою заявою в її задоволенні було відмовлено?
Чи може суд розглянути заяву про забезпечення позову у справах, які знаходяться на експертизі та зупинені провадженням?
Чи можливо забезпечити заяву, подану в порядку окремого провадження, за аналогією із забезпеченням позову?
Чи можливо забезпечити скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, зокрема зупиненням виконавчого провадження?
Як розуміти положення п.7ч.1 ст. 152 ЦПК про передачу речі, яка є предметом позову, на зберігання іншим особам при вирішенні питання про забезпечення позову?
Які це інші види забезпечення позову та як розуміти застосування кількох видів забезпечення позову, про що йдеться вч.2 ст. 152 ЦПК?
Що робити із заявою про забезпечення позову, поданою до пред'явлення позову за правилами ч. 4 cm. 151 ЦПК, однак не про захист права інтелектуальної власності?
Чи обов'язково вимагати від особи, яка просить вжити заходи забезпечення позову, надання обгрунтування та доказів своєї заяви, якщо з підстави позову й так убачається необхідність Ті задоволення? Чи потрібно у такому разі ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову детально мотивувати?
Як забезпечити позов до юридичної особи, якщо є дані, що рішення суду без вжиття таких заходів у майбутньому може бути невиконане, однак зазначене може привести до припинення його господарської діяльності?
Які особливості накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб?
Яким чином фізична особа, яка не є учасником справи, по якій в порядку забезпечення позову накладено арешт на її власне майно, може захистити свої права?
Відповідно до ч. 7 ст. 154 ЦПК заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, повернення такої позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі за цієїпозов-ною заявою. Чи обов'язково у такому разі постановляти ухвалу, який процесуальний порядок постановлення такої ухвали та в який строк суд повинен постановити таку ухвалу?
Чи вправі суд зі своєї ініціативи скасувати заходи забезпечення позову після набрання судовим рішенням законної сили? Чи можуть бути вчинені такі діл з ініціативи суду до набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позову?
Вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили (ч. 6 ст. 154 ЦПК). Суд першої інстанції ухвалою забезпечив позов, а потім ухвалив рішення по суті спору, задовольнивши позов. Проте при апеляційному перегляді апеляційний суд скасував рішення суду і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, не вирішивши питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Чи є достатнім рішення апеляційного суду для висновку про те, що заходи забезпечен
В апеляційному порядку ухвала суду про забезпечення позову змінена. Чи вправі суд першої інстанції в порядку ст. 154 ЦПК розглядати заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих апеляційним судом?
Чи вправі суд (суддя) зупинити або відкласти чи відстрочити виконання ухвали суду про забезпечення позову, яка виконується негайно, наприклад, у зв'язку з її оскарженням чи з інших поважних причин?
Які наступають правові наслідки у разі, якщо відповідач чи інші особи порушили встановлену судом заборону вчиняти певні діл і, незважаючи на таку заборону, прийняли відповідні рішення чи вчинили певні дії?
У чому особливості відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову?
Глава 12. ПОПЕРЕДНЄ СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ. ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
У чому особливості правового регулювання та значення стадії підготовки справи до судового розгляду в новому ЦПК?
Чи по всім категоріям справ позовного та окремого провадження проводиться попереднє судове засідання?
Чи вправі суд не проводити попереднє судове засідання, пославшись на те, що справа, яка розглядається, з правової та фактичної сторони, є нескладною чи якщо про це з цих же підстав просить учасник процесу?
Чи необхідно після скасування рішення в апеляційному чи касаційному порядку з направленням справи на новий"судовий розгляд постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та провадити попереднє судове засідання?
Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 ЦПК про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?
Що означає положення про те, що суд при проведенні попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову (п. 1 ч.6 ст. 130 ЦПК) ? Які особливості здійснення цієї дії?
Чи вправі суд зобов'язати відповідача надати письмове заперечення проти позову, особливо у складних справах?
Яким чином при проведенні попереднього судового засідання суддя вирішує питання про те, які саме обставини (факти) будуть мати для даної справи юридичне значення?
Яким чином суд вправі виконати таке завдання попереднього судового засідання як вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі?
Чи можливо попереднє судове засідання відкладати з інших підстав, не передбачених ч. 8 ст. 130 ЦПК?
У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?
У справі беруть участь кілька відповідачів. У попереднє судове засідання з'явився лише один відповідач, інші відповідачі не з'явилися без поважних причин при належному повідомленні. Чи можливо за таких умов у попередньому судовому засіданні ухвалити рішення на користь позивача в разі визнання відповідачем, який з'явився, позову?
Як оформлювати проведені (чи ті, що мають бути проведені) процесуальні дії суду в попередньому судовому засіданні — однією ухвалою чи про кожну дію окремою ухвалою?
Яким чином слід застосовувати положення ст. 131 ЦПК щодо можливості прийняття судом доказів, поданих з порушенням встановленого строку? За яких ситуацій такі докази можуть бути прийняті в судовому засіданні?
Яким чином суд може зобов'язати сторону в попередньому судовому засіданні надати докази, які, на думку суду, є обов'язковими для правильного вирішення справи?
Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?
Чи можна в попередньому судовому засіданні надати сторонам у справі про розлучення строк для примирення, якщовідповідач буде заперечувати проти задоволення позову?
Як співвідносяться положення п. 9 ч. 6 ст. 130 ЦПК та ст. 156 ЦПК щодо подвійного визначення дати судового засідання?
Чи повинен суд окремо постановляти ухвалу про необхідні дії, які слід провести до судового розгляду, чи можливо про зазначені дїі вказати в ухвалі попереднього судового засідання?
Які особливості ухвалення рішення суду в попередньому судовому засіданні? У чому особливості визнання відповідачем позову? Чи може суд не прийняти визнання відповідачем позову і в яких випадках?
Яким документом відповідач має право заявити про визнання позову?
Чи можливо у справах про встановлення юридичного факту (та інших справах окремого провадження) ухвалювати рішення в попередньому судовому засіданні?
Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?
Якщо при проведенні попереднього судового засідання сторони не заперечують в цей же день продовжити розгляд справи по суті, то яким чином слід оформити процесуальні документи?
Глава 13. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
Чому в ЦПК не передбачено відповідальності сторони за неявку до суду, за порушення порядку під час проведення судового засідання?
ЦПК передбачає різні способи вручення судових повісток. За якими критеріями перевіряється належне повідомлення про дату судового засідання?
Чи потрібно прокурору або адвокату, які беруть участь у справі, роз'яснювати їхні права та обов'язки, адже вони юристи?
Як реагувати суду на заявлене клопотання особи, яка володіє державною мовою, однак бажає давати пояснення рідною для неї мовою, наприклад, російською (співвідношення ч. 2 ст. 7 та ч. 2 ст. 55 ЦПК)?
За положеннями ст. 55 ЦПК перекладач повинен вільно володіти мовою, якою здійснюється цивільне судочинство. Чи слід та яким документом про освіту можливо перевірити знання ним цієї мови? Хто повинен здійснювати офіційний переклад судового рішення?
Чи можна прийняти зустрічний позов, поданий після проведення попереднього судового засідання, незважаючи на те, що за правилами ст. 123 ЦПК це забороняється, однак у цьому є доцільність?
Чи може суд зі своєї ініціативи в порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК подовжити строк розгляду справи, якщо є для цього підстави, однак сторони такого клопотання не заявляють або заперечують проти цього?
Яким чином розглянути справу в строк, визначений ст. 157 ЦПК (не більше двох місяців), якщо по багатьом справам слід отримати висновки експертів, відповіді на запити, допитати свідків, а також потрібно суду проаналізувати всі обставини справи для ухвалення законного та обґрунтованого рішення?
Яким чином можливо дотриматися розумних строків розгляду справи, але не більше двох місяців, якщо по деяким з ним слід виконати положення Мінської Конвенції або в порядку ст. 132 ЦПК направляються судові доручення?
Яким чином сторона в судовому засіданні повинна довести відмову від визнання в попередньому судовому засіданні обставин? Яка процедура вирішення судом цього питання?
Чи вправі суд допитати свідків, які з'явилися, при відкладенні розгляду справи у відсутності якоїсь із сторін у справі?
При новому розгляді справи після скасування раніше ухваленого рішення нерідко єпроблемою повторно викликати свідків для допиту. Чи можна у такому разі оголосити їх показання, що були дані раніше?
Чи вправі суд з власної ініціативи допитати свідка, якщо це потрібно для ухвалення законного і обґрунтованого рішення?
Яка процедура розгляду заяви про фальшивість письмового доказу (ч. 2 cm. 185 ЦПК)?
Якщо взяти за приклад справу про стягнення позики, де основним доказом є письмова розписка або договір на суму, яка не менш як у десять разів перевищує встановленийзаконом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем е юридична особа -незалежно від суми (ст. ст. 1046, 1047 ЦК), то у разі заявлення спору про недійсність або фальшивість письмової розписки, чи зможе суд виключити таку розписку (чи договір) з числа доказів?
Статтею 191 ЦП К надано суду право відкласти розгляд справи або оголосити перерву в її розгляді. Зокрема, відкласти розгляд справи суд може у випадках, встановлених цим Кодексом. Що це за випадки та яка різниця, між відкладенням та перервою?
Чи потрібно при відкладенні розгляду справи повторно досліджувати докази, якщо вони були досліджені раніше?
Яким чином виконати вимоги ч. 5 cm. 197ЦПК щодо роздрукування технічного запису судового засідання, якщо немає відповідної технічної можливості та відповідного програмного забезпечення?
Чи вправі суд піти до нарадчої кімнати у п'ятницю, а проголосити рішення в понеділок?
Чи потрібно зазначати в протоколі судового засідання зміст письмових пояснень учасників процесу, що були оголошені в судовому засіданні?
Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
Що означає термін "втрачене судове провадження"?
Які особливості розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження?
Глава 14. УСКЛАДНЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
За змістом п.іч.1 ст. 201 ЦПК зупинити провадження у справі можливо у разі смерті особи, яка була стороною у справі. Чи застосовується ця норма права у випадку смерті третьої особи?
ЦПК передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства (п. 4 ч. 1 cm. 201). Які особливості такої підстави для зупинення провадження у справі?
Чи можна на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК зупинити провадження у справі у разі, якщо заява учасника процесу з аналогічного питання прийнята до провадження Європейського Суду з прав людини?
Чому при настанні одних підстав провадженняу справі закривається, а при інших — заява залишається без розгляду? Які особливості їх застосування?
Які особливості укладення сторонами мирової угоди? Чи може суд відмовити у визнанні мирової угоди і в яких випадках? Як бути, якщо одна із сторін відмовляється виконувати умови мирової угоди?
Чи повинен суд визнати мирову угоду, якщо її предметом € зобов'язання, не пов'язане зі спірним право-відношенням і в ній нічого не зазначено про долю заявлених позивачем вимог?
Чи зобов'язані сторони в тексті мирової угоди вирішити питання про судові витрати? Якщо це питання не вирішено, чи вправі суд відмовити у визнанні мирової угоди?
Яким чином застосовуються положення п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК про залишення позовної заяви без розгляду, якщо не усунуті недоліки заяви і яка його відмінність від положення ч. 1 ст. 121 ЦПК про залишення заяви без руху з подальшим визнанням її непода-ною, якщо вона не відповідає вимогам закону?
Чи необхідно закривати провадження у справі в частині позовних вимог, якщо позивач відмовляється від них? Чи вправі позивач постійно доповнювати позовні вимоги?
Глава 15. СУДОВІ РІШЕННЯ
В яких випадках судові рішення ухвалюються іменем України?
Чи вправі суд вийти за межі позовних вимог при розгляді певних категорій справ, якщо це передбачено нормами матеріального закону?
Чи вправі суд вийти за межі позовних вимог при розгляді позову про поновлення на роботі працівника, звільненого на підставі п. З ст. 40 КЗпП, і перевірити законність та обґрунтованість всіх дисциплінарних стягнень, якщо строк на їх оскарження, встановлений ст. 233 даного Кодексу, сплив?
Чи слід якимось чином зазначати дату складання повного тексту судового рішення за правилами ч. З ст. 209 ЦПК?
З якого моменту починає текти строк, зазначений в ч.Зст. 209 ЦПК?
Чи є певні особливості викладення судового рішення, що не зазначені в нормах ЦПК?
Які реквізити, повинна містити в собі вступна частина рішення?
Уп.4ч.1 ст. 215 ЦПК передбачено, що повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення суду. Чи вправі суд у своєму рішенні визначити порядок виконання рішення суду, зазначити про відстрочку або розстрочку виконання та вжити заходи забезпечення його виконання? Якщо вправі, то який порядок вирішення цих питань?
Чи можливо в резолютивній частині рішення суду про стягнення суми зазначити про врахування індексу інфляції чи курсу іноземної валюти на час виконання судового рішення?
Чи потрібно в резолютивній частині рішення суду перелічувати, в яких саме позовних вимогах позивачу в задоволенні відмовлено?
Чи може суд після оголошення рішення змінити його зміст, зокрема, його мотивувальну або резолютивну частини?
У ст. 219 ЦПК зазначено, що допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки можуть бути виправлені. За змістом ч. 1 ст. 208 ЦПК це означає, що можуть бути виправлені недоліки, допущені як в рішенні, так і в ухвалі суду. Проте в ст. 221 ЦПК зазначено, якщорішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Чи означає це, що може бути роз'яснено лиш
Суд першої інстанції ухвалив рішення, яким задовольнив як первісний, так і зустрічний позови про стягнення грошової суми, проте клопотання відповідача провести зарахування вимог залишилось нерозглянутим. Яким чином можливо усунути зазначений недолік?
Чи може бути ухвалено додаткове рішення суддею одноособово, якщо рішення ухвалено колегіально?
Що означає положення про те, що окрема думка судді не оголошується в судовому засіданні і є відкритою для ознайомлення. Чи мають право особи, які брали участь у справі, отримати копію цього документу?
Чи повинна проголошуватись в судовому засіданні окрема ухвала?
Чи зобов'язаний суд при видачі судового рішення особам, які беруть участь у справі, що не володіють мовою судочинства, перевести його на їх рідну мову?
Глава 16. ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ
Яка мета запровадження у ЦПК заочного розгляду справи в рамках позовного провадження?
Які умови ухвалення заочного рішення? Прокоментуйте кожну з них.
Чи вправі позивач зменшити розмір позовних вимог, якщо дав згоду на ухвалення заочного рішення?
Який порядок постановлення ухвали про проведення заочного розгляду справи?
Чи зобов'язаний суд розглядати справу у заочному порядку, якщо про це просить позивач?
Які особливості щодо змісту заочного рішення? Чи можна ухвалити вступну та резолютивну частини заочного рішення?
Чи можливо ухвалити заочне рішення, якщо у справі за позовом про стягнення аліментів не з'явився відповідач, який належним чином повідомлений про дату судового засідання?
Згідно зч, 1 ст. 228 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Чи може бути переглянуте заочне рішення іншим складом суду?
В який строк відповідач може оскаржити заочне рішення до апеляційного суду після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення?
У справі беруть участь кілька відповідачів і ухвалено заочне рішення суду. Чи обов'язково, щоб кожен з відповідачів подавав заяву про перегляд заочного рішення до суду, що його ухвалив, у разі їхнього бажання оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку?
Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
Глава 17. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК у випадках, встановлених пунктами 1,3,4, 9, 10 частини першої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. На підставі якого нормативно-правового акту народні засідателі притягуються до участі у справі і яке їх правове положення в процесі? Який порядок розгляду справи за участю народних засідателів?
Що означає положення, закріплене вч.З ст. 235 ЦПК, про те, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду? Які це загальні положення?
Чи потрібно у справах окремого провадження постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та проводити попереднє судове засідання?
Що таке спір про право, при виникненні якого заява в порядку окремого провадження залишається без розгляду?
Яким чином реалізується на практиці положення про наявність спору про право, що є наслідком залишення заяви без розгляду?
Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЦПК у справах окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники. Яким чином до участі у справі залучаються заінтересовані особи, яким чином з'ясовується їх участь у справі?
Якщо на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі окремого провадження вбачається спір про право, то чи можна зразу же залишити заяву без розгляду, так як за змістом ч. 6 ст. 235 ЦПК це можливо лише під час розгляду справи?
Глава 18. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ОБМЕЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ, ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЮ ТА ПОНОВЛЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ
Чи вправі прокурор подавати до суду заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатною на підставі ст., 45 ЦПК та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»?
Як визначається підсудність справ окремого провадження даної категорії?
Що означає «наявність достатніх даних про психічний розлад здоров'я», при якій призначається судово-психіатрична експертиза?
Які особливості розгляду справ про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи?
Глава 19. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ АБО ОГОЛОШЕННЯ ЇЇ ПОМЕРЛОЮ
Які процесуальні дії суду, якщо при розгляді заяви про оголошення фізичної особи померлою, виникає спір про право цивільне?
Хто може бути заявником, визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення їі померлою та які вимоги до змісту заяви?
У чому особливість розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою? Який зміст рішення суду?
Глава 20. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО УСИНОВЛЕННЯ
Чи можлива участь представника замість кандидата в усиновлтвачі при розгляді справ про усиновлення дітей іноземними громадянами?
Чи можливо повторно звернутися в суд з тією ж вимогою у разі відмови у задоволенні первісно поданої заяви про усиновлення?
Які процесуальні особливості розгляду справ про усиновлення? Чи передбачена законом участь прокурора при розгляді цієї справи?
Чи можливо одночасно з розглядом справи про усиновлення вирішити питання про захист майнових прав дитини, наприклад, про право власності дитини на майно тощо?
Глава 21. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ, ЩО МАЮТЬ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
В яких випадках суд може відмовити у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких випадках - відмовити у задоволенні заяви по суті, а в яких випадках -залишити заяву без розгляду?
Які умови визначення юрисдикції суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення?
В якому провадженні (позовному чи окремому) підлягає розгляду вимога про встановлення факту володіння фізичною особою нерухомістю на праві власності?
Зап.Зч.1 ст. 256 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Чи не повинні ці справи розглядатися в позовному провадженні?
Чи може бути встановлений в судовому порядку факт набуття громадянства України громадянином іншої держави?
Чи може бути в судовому порядку встановлений факт належності посвідчення до медалі особі, ім'я, по батькові чи прізвище якого, зазначені у посвідченні, не співпадають з іменем, по батькові чи прізвищем цієї особи, зазначені в паспорті?
Чи має правове значення при встановленні факту смерті строк відсутності особи, яка передбачається померлою?
Чи можна встановити факт належності договору дарування та факт посвідчення договору дарування певній особі?
Чи можливо в порядку окремого провадження підтвердити факт наявності трудового стажу, наприклад, для призначення пенсії?
У переліку справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ст. 256 ЦПК), не зазначено про встановлення факту реєстрації народження. Чи можна цей факт встановити і при яких умовах?
Які особливості змісту рішення суду (його резолютивної частини) про встановлення факту, що має юридичне значення? Чи можна усувати недоліки ухваленого рішення у цих категоріях справ?
Глава 22. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ПЕРЕДАЧУ БЕЗХАЗЯЙНОЇ НЕРУХОМОЇ РЕЧІ У КОМУНАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ
Які особливості справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність? Чи немає спору про право власності?
Які особливості порядку розгляду справ даної категорїі?
Яким чином з'ясовується коло заінтересованих осіб при розгляді справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну вільність?
Глава 23. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО РОЗКРИТТЯ БАНКАМИ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА МІСТИТЬ БАНКІВСЬКУ ТАЄМНИЦЮ
Хто є заявником у справах про розкриття банками банківської таємниці та яким чином можливо розглянути справу в п'ятиденний строк, виконавши всі інші вимоги ЦПК?
Як визначається підсудність заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю?
Статтею 289 ЦПК передбачено, що у випадках, коли справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, про судове засідання повідомляється лише заявник. Чи не є це порушенням принципів гласності та відкритості?
Частиною З статті 290 ЦПК, як спеціальною нормою, не передбачено право банку оскаржити ухвалене рішення в апеляційному порядку. Чи не буде це порушенням конституційного положення про право оскар-судового рішення?
Чи є це порушенням конституційного положення про право на оскарження судових рішень? Пунктом 8 ст. 129 Конституції України передбачено однією з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Чи підпадає зазначена норма права під цей випадок? Вважаємо, що ні.
Глава 24. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Чи застосовується новий процесуальний закон (інші нові процесуальні норми) при перегляді справи, яка була розглянута за часів дії минулого ЦПК (інших процесуальних норм, які втратили силу) ?
Хто має право на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції? Які права в осіб, які не брали участь у справі?
До осіб, які беруть участь у справі, не відносяться державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, а також учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій. Тоді яким чином вони оскаржують судове рішення?
Суддя апеляційної інстанції повернув організації апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона не є юридичною особою і не має права на подання скарги, незважаючи на те, що приймала участь у справі в якості позивача (відповідача) в суді першої інстанції. Чи правильні дії судді?
Апеляційним судом прийнята апеляційна скарга від позивача на заочне рішення. У ході розгляду апеляційним судом справи відповідач надав копії заяв, поданих до суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, про поновлення строку наперегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач також має намір оскаржити заочне рішення. Як поступити апеляційному суду?
Чи підлягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а також ухвала суду про скасування рішення третейського суду?
Які процесуальні дії повинен здійснити суд, якщо буде встановлено, що апеляційна скарга підписана представником, повноваження якого не підтверджені документально? Чи вправі така особа подати апеляційну скаргу повторно і як буде обчислюватись строк апеляційного оскарження?
Чи вправі прокурор, який не пред'являв в суд першої інстанції позову на захист прав та інтересів інших осіб і не брав участі в розгляді справи, оскаржити в апеляційному порядку судове рішення? Чи вправі це зробити помічник прокурора?
Чи піддягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи? Якщо підлягає, то які факти повинен дослідити суд при розгляді скарги та таку ухвалу?
Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
Чи можливо залишити без руху апеляційну (касаційну) скаргу через відсутність в якості додатку до неї матеріалу, який повернутий позивачу (заявнику) судом першої (апеляційної) інстанції через порушення правил підсудності чи з інших підстав?
Як поступити у тих випадках, коли апеляційна скарга надійшла безпосередньо до апеляційного суду? Чи вправі апеляційний суд витребувати цивільну справу з суду першої інстанції?
Чи повинен суд першої інстанції направляти до апеляційного суду справу, якщо подана лише заява про апеляційне оскарження без подання апеляційної скарги і строк для її подачі закінчився?
Коли починає текти строк на апеляційне оскарження рішення суду, якщо суд першої інстанції в судовому засіданні проголосив лише вступну та резолютивну частини рішення?
Чи може апеляційний суд в одному судовому засіданні розглянути заяву про поновлення пропущеного процесуального строку і розглянути апеляційну скаргу по суті?
Які дії апеляційного суду щодо прийняття апеляційної скарги?
В якому порядку подаються заперечення на апеляційну скаргу? Чи можуть бути до них додані нові докази?
З цієї неконкретизованої норми права випливає багато запитань: яка форма і зміст заперечення, чи можна такі заперечення подавати під час розгляду справи апеляційним судом або просити про продовження цього строку та чи можливо до заперечення додавати нові докази?
Як поступити, якщо в заяві про приєднання до апеляційної скарги заявляються самостійні вимоги до суду апеляційної інстанції, в тому числі й інші мотиви та причини, ніж зазначені в скарзі? Що може зазначатися в такій заяві?
Чи підлягає розгляду заява про приєднання до апеляційної скарги у разі відкликання апеляційної скарги чи відмови від неї?
Чи може бути поновлено пропущений строк на подання заяви про приєднання до апеляційної скарги?
Яким чином повинен поступити апеляційний суд, якщо після прийняття апеляційної скарги до розгляду буде встановлено, що скарга подана після закінчення встановлених строків і не містить клопотання про поновлення пропущеного строку або скарга подана і підписана представником, а строк довіреності на момент її підписання сплив?
Чи вправі суд апеляційної інстанції зняти справу з апеляційного розгляду у разі не сплати чи сплати не в повному обсязі судового збору та інших судових витрат?
Як повинен поступити апеляційний суд, якщо ці обставини будуть виявлені до прийняття апеляційної скарги, а також після її прийняття до апеляційного розгляду?
Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в апеляційному порядку судове рішення, про залучення до апеляційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на апеляційне оскарження?
Чи має право особа, яка подала апеляційну скаргу, доповнити або змінити її поза межами встановлених строків? Чи вправі апеляційний суд поновити цей строк?
Чи вправі апеляційний суд не прийняти відмови від апеляційної скарги або відкликання апеляційної скарги, наприклад, якщо порушуються права інших осіб?
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 301 ЦПК при підготовці справи до розгляду апеляційним судом суддя-доповідач з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі. Чи означає це, що суд апеляційний суд вправі залучити до участі у справі, наприклад, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яку суд першої інстанції помилково не залучив до участі усправі?
Чи не є порушенням принципу змагальності і рівноправ'я сторін положення ч. 2 ст. 305 ЦПК про те, що неявка учасника процесу, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи?
Чи може сторона, яка визнала обставини в суді першої інстанції, відмовитись від такого визнання в суді апеляційної інстанції?
В яких випадках апеляційний суд може встановлювати нові обставини та досліджувати нові докази?
У ст. 303 ЦПК нічого не вказано про право апеляційного суду переоцінювати встановлені судом першої інстанції докази. Чи вправі апеляційний суд, крім дослідження нових доказів, переоцінювати докази, встановлені місцевим судом?
Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
Чи вправі апеляційний суд, виходячи за межі доводів апеляційної скарги, перевіряти законність судового рішення в частині, що не оскаржена, а також судових рішень, що не оскаржені?
Чи не буде виходом за межі доводів апеляційної (касаційної) скарги скасування окремої у хвали при скасуванні при апеляційному (касаційному) перегляді судового рішення, якщо окрема ухвала не оскаржувалась?
Відповідно до ст. 304 ЦПК в апеляційному суді справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою про апеляційне оскарження. Які саме загальні положення ЦПК апеляційний суд не застосовує?
Чи вправі суд апеляційної інстанції зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства?
Як слід поступити апеляційному (касаційному) суду, якщо суд ухвалив рішення з питання, щодо якого вимоги не заявлялись?
Як правильно розуміти кожну з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення? Які порушення норм процесуального права слід вважати такими, що призвели до неправильного вирішення справи (ч. З ст. 309 ЦПК)?
В яких випадках при скасуванні рішення суду першої інстанції апеляційний суд ухвалює нове рішення, а в яких - замінює рішення?
Як розуміється положення про те, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань?
Статтею 311 ЦПК передбачено право апеляційного суду скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд. Чи відповідає це суті та призначенню апеляційного суду, який повинен заново розглянути справу та вирішити спір по суті?
У попередньому судовому засіданні ухвалено рішення внаслідок визнання відповідачем позову, але з порушенням загальних положень щодо цієї процесуальної дії. Рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, але який пункт ст. 311 ЦПК підходить до цієї ситуації, адже його перелік вичерпний?
Якщо суд не розглянув заяву про відвід судді, чи є це безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК? Чи може апеляційний суд не погодитись з ухвалою про відхилення заяви про відвід судді і з цієї же підстави скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд?
Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
Відповідно до принципів змагальності та диспозитив-ності суд не вправі розглядати позов за відсутності позивача, якщо він про це не просить. Якщо суд все ж таки у такій ситуації ухвалив рішення, то які повноваження апеляційного суду?
Якщо судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду на підставі п.бч.1 ст. 311 ЦПК, то якими мають бути подальші дії апеляційного суду та чи не повинен він направити справу для розгляду за підсудністю до відповідного суду?
Уразі скасування ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду апеляційна інстанція пер#даєсправу на новий розгляд у тому ж складі суду чи в іншому складі суду?
Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
При скасуванні ухвали суду першої інстанції в яких випадках апеляційний суд вправіпостановити нову ухвалу, а в яких випадках вирішує питання про передачу справи на новий розгляд?
В якому порядку і які питання вирішуються в парадній кімнаті при ухваленні судового рішення апеляційним судом?
Чи вправі апеляційний суд усунути недоліки судового рішення та які саме?
Які особливості постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали відносно суду першої інстанції за допущені порушення норм права і помилки?
Глава 25. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Чи поширюються положення глави З ЦПК щодо складу суду на формування судової колегії касаційного суду?
Хто вправі оскаржити в касаційному порядку судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій? Чи справі оскаржити судове рішення, що набрало законної сили, не учасники процесу та який їхпроцесуальний статус? Наведіть приклади.
У засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка подала апеляційну скаргу від неї відмовилась і суд прийняв відмову та закрив апеляційне провадження. Таким чином, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось. Чи може бути оскаржене рішення суду першої інстанції в касаційному порядку, наприклад іншим учасником процесу, і як обчислюється строк оскарження?
Які судові рішення апеляційного суду можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції?
Чи може бути об'єктом оскарження в касаційному порядку частина судового рішення, що набрала законної сили?
Чи підлягають касаційному оскарженню ухвали судів першої і/або апеляційної інстанцій, постановлені відповідно до Закону України "Про третейські суди"? Чи може суд касаційної інстанції зупинити виконання рішення третейського суду?
Який порядок поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження? Чи можливо одночасно поновити пропущений строк і відкрити касаційне провадження у справі?
Яким чином поступити касаційному суду, до якого надійшла касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження і відсутності клопотання про йо£о поновлення, якщо після витребування справи з'ясується, що заявник одночасно подав заяву про поновлення пропущеного строку до апеляційного суду і судова колегія поновила цей строк?
Чи не є формальним залишення касаційної скарги без руху в разі недодання до неї копії оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій?
Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в касаційному порядку судове рішення, про залучення до касаційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на касаційне оскарження?
Як повинен поступити суд касаційної інстанції, якщо в касаційній скарзі міститься прохання про скасування рішення суду першої інстанції і не ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також у випадку зміни такого рішення або прийняття нового рішення?
Чи може бути враховане судом касаційної інстанції визнання учасника процесу певної обставини, якщо він викликаний до цього суду для дачі пояснень?
Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
Чи повинен суд касаційної інстанції розглянути заявлене одночасно з поданням касаційної скарги клопотання про зупинення виконання рішення суду, якщо касаційна скарга залишена без руху? Чи повинно бути таке клопотання мотивованим чи достатньо зазначити про незаконність судового рішення?
Що означає зупинення виконання судом касаційної інстанції рішення (ухвали)? Чи може бути зупинено виконанням рішення суду першої інстанції, якщо в касаційному порядку розглядається, наприклад, скарга на ухвалу апеляційного суду про залишення без розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції?
Як поступити суду касаційної інстанції, якщо на час витребування справи і розгляду касаційної скарги суд першої інстанції ухвалить інше рішення у справі?
Чи мають право особи, які беруть участь у справі, просити суд касаційної інстанції прийняти додаткові матеріали на підтвердження незаконності судового рішення?
Відповідно до ст. 334 ЦПК у суді касаційної інстанції позивач вправі відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду. Чи зобов'язаний суд касаційної інстанції у такому разі скасувати всі ухвалені у справі судові рішення?
Що слід розуміти під межами розгляду справи судом касаційної інстанції?
Який порядок розгляду справи судом касаційної інстанції?
Які правила цивільного судочинства, що застосовує суд першоїінстанції, не діють при розгляді справи в суді касаційної інстанції?
Чи можливе забезпечення позову на стадії касаційного провадження?
Який строк розгляду справи судом касаційної інстанції?
Чи можуть бути застосовані положення ЦПК про зупинення провадження у справі на стадії касаційного розгляду справи?
У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
Чи може суд касаційної інстанції скасувати судове рішення суду першої чи апеляційної інстанцій з тих підстав, що при новому розгляді ці суди не виконали і не врахували тих висновків і мотивів, які для них є обов'язковими і були зазначені в ухвалі про скасування попереднього судового рішення?
Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
В яких випадках суд касаційної інстанції може ухвалити нове рішення у справі?
Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПКрішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Така ж процедура діє і в суді апеляційної інстанції (ст. 313 ЦПК). Разом з тим, згідно зп.2 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справи. Як бути, коли судове рішення взагалі не під
Частиною 2 ст. 338 ЦПК передбачено, що інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як зазначене правове положення застосовується на практиці?
Відповідно до п.Зч. 1 ст. 215 ЦПК у мотивувальній частині рішення суду повинні бути зазначені норми матеріального та процесуального закону, якими суд керувався при ухваленні рішення. Вказане положення стосується й суду апеляційної інстанції (ст. 316 ЦПК). Яким чином має реагувати суд касаційної інстанції на порушення цієї правової норми, допущеними судом першої чи апеляційної інстанцій (або обома судами)?
Чи вправі суд касаційної інстанції усунути недоліки судового рішення та які саме?
Чи може бути оскаржене судове рішення суду касаційної інстанції?
Глава 26. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ
Які особливості провадження у зв'язку з винятковими обставинами?
З якого часу обчислюється місячний строк на подання скарги у зв'язку з винятковими обставинами?
Відповідно до статті 72 ЦПК (загальні положення) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Цей строк може бути поновлений або продовжений судом лише за клопотанням особи, яка цей строк пропустила. Проте в ч. 1 ст. 356 ЦПК не вказується на необхідність подання заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами. Як вирішується це питання?
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦПК суддя-доповідач касаційної інстанції вправі вирішити питання про зупинення рішення (ухвали) суду лише при наявності про це відповідного клопотання особи, яка подала касаційну скаргу. Як це питання вирішується у провадженні у зв'язку з винятковими обставинами?
Яким вимогам та змісту повинно відповідати судове рішення, ухвалене у зв'язку з винятковими обставинами?
Глава 27. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
У ст. 361 ЦПК наведені підстави для перегляду судових актів, що набрали законної сили, у зв'язку з но-вовиявленими обставинами. Чи являється зазначений перелік вичерпним?
У чому відмінність нововиявлених обставин від нових обставин? Наведіть приклад із судової практики.
Прокурору відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Чи вправі звернутися з заявою про перегляд того ж судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами особа, яка брала участь у справі?
Чи вправі перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами, здійснити інший суддя цього ж суду (або інші судді цього ж суду), які не брати участі в розгляді цієї справи, а також у разі скасування постановленої ними ухвали при повторному розгляді?
Виникає інше питання, не врегульоване ЦПК: чи вправі суддя (колегія суддів) у разі скасування ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судовогорішення у зв'язку з нововиявленими обставинами повторно розглядати таку заяву?
Чи під лягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвала суду апеляційної (касаційної) інстанції про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд?
Чи підлягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвала апеляційної (касаційної) інстанції у разі закриття не провадження у справі з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК, а в разі відмови від апеляційної (касаційної) скарги і закриттям у зв'язку з цим апеляційного (касаційного) провадження, так як судове рішення по суті не переглядалося?
Як слід поступити в разі подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з порушенням встановленого законом строку?
Як має діяти суд у разі одержання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами від особи, яка не є учасником судового процесу в даній справі?
Як правильно розуміти положення ч. З ст. 365 ЦПК про те, що після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом?
Яким чином слід поступити суду першої чи апеляційної інстанцій, до якого надійшла заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо справа направлена до суду касаційної інстанції для перегляду касаційної скарги чи скарги у зв'язку з винятковими обставинами? Яким чином поступити суду касаційної інстанції, в провадженні якого знаходиться касаційна скарга чи скарга у зв'язку з винятковими обставинами, якщо заява про перегляд судового рішення знаходиться на розгляді в
Глава 28. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Чи впливає на обчислення трирічного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого судом на підставі прийнятого ним судового акту, постановления судом ухвали про роз'яснення цього судового акту, про виправлення описок або зміни способу виконання даного судового акту?
Чи підлягає видачі виконавчий лист за рішенням суду про визнання права власності? Чи може бути задоволено заяву про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду, яким задоволено позов про визнання права власності?
Чи можливо видати декілька виконавчих листів у випадку, коли виконання рішення суду повинно проводитись в декількох місцях?
За загальним правилом право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Чи можливо одночасно розглянути заяву про видачу дубліката виконавчого листа і поновити пропущений строк для пред'явлення його до виконання, які особливості вирішення цих питань?
Чи можливо змінити спосіб і порядок виконання рішення суду і замість стягнутих на користь стягувана грошових коштів передати йому майно боржника? Чи не означає це зміна судом предмета позову?
Відповідно до ст. 377 ЦПК суд за поданням державного виконавця вирішу є питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах. Чи вирішу є суд питання за поданням державного виконавця і при зверненні стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб?
В якому порядку здійснюється заміна сторони виконавчого провадження?
Які особливості розгляду питання про поворот виконання рішення?
Глава 29. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ. ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Що собою представляє стадія виконання судового рішення?
Хто має право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця?
За правилами якого виду судочинства оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, здійснені в рамках зведеного виконавчого провадження при виконанні рішень суду загальної юрисдикції і господарського суду?
За правилами якого виду судочинства може оспорюватись оцінка майна, майнових прав, здійснена державним виконавцем або іншим суб'єктом оціночної діяльності?
Як поступити, якщо боржник, оскаржуючи арешт майна, стверджує, що арештоване майно йому не належить?
Відповідно до ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження",ст. 385 ЦПК скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення виконавчих дій - у триденний строк. Яким чином обчислюється строк оскарження, якщо державний виконавець, зобов'язаний у відповідності із законодавством вчинити конкретну дію по виконанню виконавчого документа, не здійснюєїі, але й не відмовляє в її здійсненні? Чи
За невиконання судового рішення державним виконавцем на посадову особу підприємства накладено штраф. Хто (боржник, стягувач чи посадова особа) вправі оскаржити постанову державного виконавця і за правилами якого виду судочинства справа підлягає розгляду?
Як визначається підсудність справ зо позовом про відшкодування збитків, завданих державним виконавцем у процесі виконання судового рішення?
Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
Які особливості розгляду скарг у порядку судового контролю за виконанням судових рішень?
Яким чином слід викласти резолютивну частину ухвали суду в разі задоволення скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця?
Нерідко оскаржується дії державного виконавця щодо порушення строку здійснення виконавчого провадження. Які це строки і як вони обчислюються?
Чи можливо при примусовому виконанні рішення суду про стягнення боргу з боржника - засновника господарського товариства звернути стягнення на статутний фонд господарського товариства?
Чи є законним закінчення виконавчого провадження у разі, якщо обов'язок боржника перед стягувачем викопано іншою особою?
Глава 30. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ
Яким чином слід поступити, якщо заявлено клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду, не передбаченого міжнародним договором?
Як визначається юрисдикційність та підсудність розгляду клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні?
Чи вправі суд зупинити вирішення питання про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні у разі подання боржником скарги на це рішення у вищестоящу судову інстанцію держави, суд якої ухвалив рішення?
Судовий орган якої держави - учасниці Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеною державами — членами»СНД у м. Мінську 22 січня 1993р. (далі - Конвенція), вправі розглядати справи про розірвання шлюбу, якщо подружжя являються громадянами однієї держави, але проживають на території різних держав?
Яким судом вирішується питання про видачу дубліката виконавчого листа у справі про визнання та виконання рішення іноземного суду: судом, що дозволив примусове виконання на території України зазначеного судового рішення чи судом, що ухвалив рішення?
Чи може бути відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, наприклад, Російської Федерації, про відібрання малолітньої дитини, якщо на час ухвалення рішення дитина проживала на території України?
В якому порядку повинні виконуватися судові доручення іноземних судів про вручення повісток та інших документів у тому разі, коли особа, якій такі документи повинні бути вручені, ухиляється від їх отримання? Чи вправі суд не виконувати судові доручення, якщо надані документи не переведені на українську мову?
Які особливості правового становища іноземних осіб у цивільному процесі?
Як здійснюється консульська легалізація іноземних документів? Яка процедура та хто має право на проставлення апостиля на офіційних документах? Чи повинен суд перевіряти правильність такого посвідчення?
Яким чином при вирішенні цивільних справ суд застосовує норми права інших держав?
Як визначається підсудність цивільних справ, в яких бере участь іноземний елемент?
Глава 31. ЗАСТОСУВАННЯ ДЕЯКИХ НОРМ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ
Які повноваження державних судів щодо рішень третейських судів?
Суду якої юрисдикції (загальної чи господарської) належить розглядати справи: 1) про оскарження рішень третейських судів, 2) про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів? Як визначається підсудність таких справ?
Якими мають бути дії суду, до якого подано заяву про скасування рішення третейського суду, в разі якщо останній не надсипає су ду витребувану ним справу?
Чи обов'язкове для кредитора по новому договору третейське застереження, якщо воно було включене в якості одного з умов у первинний договір? Чи має право суд на розгляд спору між сторонами по новому договору при наявності третейського застереження у первинному договорі?
Чи може суд відмовити у видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду в разі, якщо суд вважає таке рішення неправомірним, та чи можливе оскарження ухвали суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду?

Книги и учебники по дисциплине Цивільний процес України:

  1. Шпаргалка по цивільно- процесуальному праву України - 2017 год
  2. Шпаргалка: Цивільно - процессуальне право - 2017 год
  3. САНІН БОГДАН ВОЛОДИМИРОВИЧ. Встановлення в порядку цивільного судочинства фактів, що мають юридичне значення Київ, 2017 - 2017 год
  4. БУТ ІЛЛЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧ. РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ СПОРІВ ТРЕТЕЙСЬКИМИ СУДАМИ В УКРАЇНІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2016 - 2016 год
  5. В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с. - 2011 год
  6. Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с - 2009 год
  7. Васильєв С.В.. Цивільний процес: Навчальний посібник. — X.,2008. -480 с. - 2008 год
  8. Бланки позовних заяв в цивільному процесі - 2007 год
  9. Науково практичний коментар до ЦПК України - 2006 год
- Гражданский процесс России - Цивільний процес України -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -

LawBook.online ©

info@lawbook.online