Чи не є порушенням принципу змагальності і рівноправ'я сторін положення ч. 2 ст. 305 ЦПК про те, що неявка учасника процесу, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи?
Частина 2 ст. 305 УПК, яка регулює провадження у справі в суді апеляційної інстанції, передбачає, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Закон створює рівні умови для осіб, які мають право звернення в суд апеляційної інстанції, зобов'язавши суд повідомляти їх про час і місце судового розгляду справи, надіслати їм копії апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.
За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Саме тому, особа, визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом. Розпорядження своїми правами (як матеріальними, так і процесуальними способами їх захисту) являється одним з основоположних принципів судочинства (принцип диспозитивності).
Враховуючи завдання судочинства, підстави скасування судових рішень і повноваження суду апеляційної інстанції, принцип правової певності, поширення загальних правил, закріплених у ст. 169 ЦПК, про відкладення розгляду справи у разі неявки в судове засідання будь-когоз осіб, які беруть участь у справі, на провадження у справі в суді апеляційної інстанції не відповідало би конституційним цілям цивільного судочинства, що, в свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту у тому розумінні, який він закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст., ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, які свідчать про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь в судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду справи судом апеляційної інстанції по суті.
Еще по теме Чи не є порушенням принципу змагальності і рівноправ'я сторін положення ч. 2 ст. 305 ЦПК про те, що неявка учасника процесу, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи?:
- Нерідко вищестоящі судові інстанції не приймають як підтвердження факту належного повідомлення учасника процесу про дату судового засідання поштові повідомлення про вручення адресату поштового відправлення. Яким чином ЦПК регулюється це питання?
- Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
- Що означає положення, закріплене вч.З ст. 235 ЦПК, про те, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду? Які це загальні положення?
- Чи не порушуються принципи змагальності та процесуального рівноправ'я сторін при вирішенні питання про забезпечення позову за відсутності відповідача?
- Якщо на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі окремого провадження вбачається спір про право, то чи можна зразу же залишити заяву без розгляду, так як за змістом ч. 6 ст. 235 ЦПК це можливо лише під час розгляду справи?
- У ЦПК визначено, що деякі категорії справ повинні бути розглянуті у скорочені строки. Чи можна по таким справам застосовувати правило, викладене в ч. 6 ст. 74 ЦПК, про повідомлення або виклик у суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку?
- Що означає положення ч. З ст. 36 ЦПК про те, якщо від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї?
- Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
- Стаття 524. Місце розгляду справи про порушення митних правил.
- Відповідно до ст. 304 ЦПК в апеляційному суді справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою про апеляційне оскарження. Які саме загальні положення ЦПК апеляційний суд не застосовує?