Чи можна постановити ухвалу про забезпечення позову в день надходження відповідного позову та заяви і до відкриття провадження у справі? В якому складі суду постановляти таку ухвалу?
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, однак лише після його пред'явлення. На жаль, ЦПК не дає відповіді на питання, чи може бути позов забезпечений до відкриття провадження у справі, оскільки судді для вирішення цього питання надано 10 днів з дня надходження заяви, а ст.
153 ЦПК вимагає від суду розглянути питання про забезпечення позову в день її надходження.Це питання роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практикузастосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", де зазначено, що забезпечення позову можливе лише після відкриття провадження у справі. Це є вірним, оскільки інакше можлива ситуація, коли суддя забезпечить позов у день надходження такої заяви, а потім відмовить у відкритті провадження у справі. Тим більше, ч. 1 ст. 153 ЦПК зазначає, що заява про забезпечення позову вирішується судом, у провадженні якого справа перебуває, тобто перебуває не позовна заява чи матеріал, а провадження (справа). Крім того, положення ЦПК, що регламентують забезпечення позову, знаходяться в главі 3, яка зветься «Провадження у справі до судового розгляду» і розміщена після глави про пред'явлення позову та відкриття провадження у справі.
Суд, відкривши провадження у справі (а це може бути і в день надходження позову), одночасно в окремій ухвалі може забезпечити позов.
Питання про забезпечення позову вирішується суддею, у провадженні якого перебуває справа, одноособово без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Зазначення в ч. 1 ст. 153 ЦПК про розгляд заяви про забезпечення позову судом (а не суддею), не є свідченням того, що суддя одноособово без проведення судового засідання не має право на вжиття заходів забезпечення позову.
У даному випадку слід виходити з того, що законодавець в зазначеній статті вжив термін «суд» як державна інституція і в різних нормах ЦПК використовує термін як « суддя », так і «суд». Крім того, за ст.
18 ЦПК суддя діє від імені суду. Прикладом цього є інші положення ЦПК. Так, у ст. 100 ЦПК зазначено, що відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя, а вже в ст. 102 ЦПК зазначається, що суд видає судовий наказ у триденний строк або в ст. 106 ЦПК зазначається, що суд розглядає заяву боржника про скасування судового наказу, знаючи при цьому, що суддя одноособово видає судовий наказ або скасовує його і без проведення судового засідання та без виклику сторін. Наприклад, у ст. 82 ЦПК зазначено, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору. При цьому ні в кого не викликає сумнів, що цю дію вчиняє суддя одноособово без проведення судового засідання при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки викликати в судове засідання ще нікого, так як провадження у справі не відкрито і позов не вважається прийнятим.Вирішити питання про забезпечення позову в судовому засіданні з повідомленням учасників процесу неможливо без порушення норм ЦПК, який вимагає вирішити зазначене питання негайно, в день подання заяви про забезпечення позову і без повідомлення учасників процесу. Саме в такому разі, коли відповідач ще не знає про пред'явлення до нього позову, досягається більша ефективність забезпечення позову. У ЦПК немає інших норм, які б регулювали питання забезпечення позову, де б зазначалось, що в разі, якщо справа вже розглядається по суті, забезпечення позову можливе лише в судовому засіданні з повідомленням учасників процесу. Адже недобросовісний відповідач буде мати вдосталь часу для вжиття заходів приховання майна тощо.
Проте можливий варіант, коли питання про забезпечення позову розглядається в судовому засіданні і в присутності учасників процесу. Це передбачено п. 7 ч. 6 ст. 130 ЦПК, коли при проведенні попереднього судового засідання заявляється відповідне клопотання, тоді суд повинен це питання вирішити.
Еще по теме Чи можна постановити ухвалу про забезпечення позову в день надходження відповідного позову та заяви і до відкриття провадження у справі? В якому складі суду постановляти таку ухвалу?:
- Відповідно до ч. 7 ст. 154 ЦПК заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, повернення такої позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі за цієїпозов-ною заявою. Чи обов'язково у такому разі постановляти ухвалу, який процесуальний порядок постановлення такої ухвали та в який строк суд повинен постановити таку ухвалу?
- Вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили (ч. 6 ст. 154 ЦПК). Суд першої інстанції ухвалою забезпечив позов, а потім ухвалив рішення по суті спору, задовольнивши позов. Проте при апеляційному перегляді апеляційний суд скасував рішення суду і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, не вирішивши питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Чи є достатнім рішення апеляційного суду для висновку про те, що заходи забезпечен
- Уразі скасування ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду апеляційна інстанція пер#даєсправу на новий розгляд у тому ж складі суду чи в іншому складі суду?
- Чи обов'язково вимагати від особи, яка просить вжити заходи забезпечення позову, надання обгрунтування та доказів своєї заяви, якщо з підстави позову й так убачається необхідність Ті задоволення? Чи потрібно у такому разі ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову детально мотивувати?
- Чи потрібно у справах окремого провадження постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та проводити попереднє судове засідання?
- Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
- Чи необхідно після скасування рішення в апеляційному чи касаційному порядку з направленням справи на новий"судовий розгляд постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та провадити попереднє судове засідання?
- Чи можливе забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у справі за позовом про відшкодування моральної шкоди, оскільки це спір немайпового характеру? Крім того, нерідко за таким позовом заявляються до стягнення гігантські суми лише з метою вжиття заходів забезпечення позову та певного тиску на відповідача?
- Чи піддягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи? Якщо підлягає, то які факти повинен дослідити суд при розгляді скарги та таку ухвалу?
- Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову
- Розгляд заяви про забезпечення позову та виконання ухвали про забезпечення позову
- В апеляційному порядку ухвала суду про забезпечення позову змінена. Чи вправі суд першої інстанції в порядку ст. 154 ЦПК розглядати заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих апеляційним судом?
- 47. Забезпечення позову. Підстави, види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
- Чи є підставою для залишення позову без руху відсутність копій документів, доданих до позовної заяви для третьої особи, оскільки за положеннями ч. 2 ст. 127 ЦПК цій особі направляється лише копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви? Однак це суперечить положенням ч. 1 ст. 120 ЦПК. Як усунути ці розбіжності?
- Відповідно до принципів змагальності та диспозитив-ності суд не вправі розглядати позов за відсутності позивача, якщо він про це не просить. Якщо суд все ж таки у такій ситуації ухвалив рішення, то які повноваження апеляційного суду?
- В який строк суддя повинен постановити ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу?
- Чи вправі суд зі своєї ініціативи скасувати заходи забезпечення позову після набрання судовим рішенням законної сили? Чи можуть бути вчинені такі діл з ініціативи суду до набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позову?
- Які це інші види забезпечення позову та як розуміти застосування кількох видів забезпечення позову, про що йдеться вч.2 ст. 152 ЦПК?
- Що робити із заявою про забезпечення позову, поданою до пред'явлення позову за правилами ч. 4 cm. 151 ЦПК, однак не про захист права інтелектуальної власності?