<<
>>

Як визначається юрисдикційність та підсудність розгляду клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні?

Загальні правила розмежування компетенції між судами різних юрисдикцій визначені ст. ст. 15-17 ЦПК, ст. 17 КАС, ст. ст. 1, 12 ГПК. Зазначені питання можуть вирішуватись також і міжнародними договорами, які в силу ст.

9 Конституції України входять до національного законодавства України.

Крім того, лише в ЦПК міститься глава (VIII) щодо процедури розгляду та вирішення справ за клопотаннями про визнання та виконання рішень іноземних судів. Проте у проекті ГПК в главі 35 містяться норми щодо такої ж процедури для господарських судів (Закон і бізнес. - 2004. - № 36).

Таким чином, в силу загальновизнаних принципів міжнародного права, а саме: територіальної цілісності і суверенної рівності держав, визнання та виконання рішення іноземного суду на території будь-якої держави можливо лише на підставі відповідних норм національного законодавства (принцип закону суду) або міжнародного договору.

З урахуванням наведеного, суди загальної юрисдикції розглядають справи щодо визнання та виконання рішень іноземних судів, якщо міжнародними договорами, угодами, стороною яких є Україна, не передбачено інше. Також сторони між собою можуть домовитись про вирішення їх спору в господарському суді. Наприклад, так передбачено п. 2 ст. 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, підписаної урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у м. Києві 20.03.1992 р. (Угода підписана республіками Білорусь, Вірменія, Таджикистан, Казахстан, Туркменистан, Узбекистан, Киргизькою Республікою, Російською Федерацією та Україною), за винят-ками, передбаченими у пунктах 3 і 4 ст. 4 даної Угоди.

Підсудність розгляду клопотань стягувача про визнання та виконання рішень іноземних судів визначена ст. 392 ЦПК. Таке клопотання розглядається за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; місцем перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік ( ст. 3). Згідно зі ст. 29 ЦК місце проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважено або тимчасово.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника. Так, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що об'єкт нерухомого майна - це земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. З метою надання в інтересах юридичних та фізичних осіб інформації про зареєстровані бюро технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно або про відсутність зареєстрованих прав здійснюється реєстрація прав власності на нерухоме майно.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Як визначається юрисдикційність та підсудність розгляду клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні?:

  1. Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
  2. Стаття 395. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
  3. Стаття 401. Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
  4. § 5. Структура цивільного процесу (цивільного судочинства)
  5. § 2. Джерела міжнародного цивільного процесу
  6. § 1. Поняття й умови визнання та виконання рішень іноземних судів
  7. § 2. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
  8. ЗМІСТ
  9. У чому особливість розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою? Який зміст рішення суду?
  10. Яким чином слід поступити, якщо заявлено клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду, не передбаченого міжнародним договором?
  11. Як визначається юрисдикційність та підсудність розгляду клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні?
  12. Яким судом вирішується питання про видачу дубліката виконавчого листа у справі про визнання та виконання рішення іноземного суду: судом, що дозволив примусове виконання на території України зазначеного судового рішення чи судом, що ухвалив рішення?
  13. Суду якої юрисдикції (загальної чи господарської) належить розглядати справи: 1) про оскарження рішень третейських судів, 2) про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів? Як визначається підсудність таких справ?
  14. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
  15. Глава 3.1 Загальний порядок визнання рішень іноземних судів
  16. Формування правової системи
  17. Тлумачення міжнародних договорів судами загальної юрисдикції
  18. 3.2. Можливість і доцільність впровадження угоди про визнання вини в кримінальний процес України та її законодавче врегулювання
  19. Порядок оскарження рішень третейських судів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -