Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?

У питанні міститься системна помилка. Проведення попереднього судового засідання і проведення підготовчих дій до судового розгляду - це різні поняття. За ст. 129 ЦПК встановлений строк для проведення попереднього судового засідання, в якому повинні бути лише визначені процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду.

Разом з тим, проведення попереднього судового засідання, проведення всіх підготовчих дій, які визначені, та призначення дати судового засідання повинні бути проведенів строк, встановлений ст. 157 ЩІК: не більше двох місяців, а для певних категорій справ - не більше одного місяця. Тому, визначаючи строк, в який докази повинні бути надані, слід зазначене враховувати. Також не слід призначати попереднє судове засідання на останні дні, визначені для його проведення, оскільки слід враховувати можливість його відкладення (ч. 8 ст. 130 ЦПК).

На жаль, аналіз тих справ, що надходять до судів апеляційної та касаційної інстанцій для перегляду, вказує на те, що в більшості випадків в ухвалі попереднього судового засідання не зазначаються, які процесуальні дії з підготовки справи до судового розгляду слід провести, нерідко справа зразу же призначається до розгляду, а потім суд починає витребовувати докази тощо. Внаслідок цього і порушуються строки розгляду справ.

Витребування доказів в ході судового розгляду не заборонено, оскільки саме для цього випадку в ч. 2 ст. 191 ЦПК передбачено право оголошення перерви (а не відкладення розгляду справи). Проте це повинні бути докази, потреба в яких виникла в ході судового розгляду, а не докази, які сторони повинні були надати, а суд їм це роз'яснити, при проведенні попереднього судового засідання.