<<
>>

Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?

У питанні міститься системна помилка. Проведення попереднього судового засідання і проведення підготовчих дій до судового розгляду - це різні поняття. За ст. 129 ЦПК встановлений строк для проведення попереднього судового засідання, в якому повинні бути лише визначені процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду.

А самі підготовчі дії вчиняються судом і після цього строку. Тобто підготовка справи до судового розгляду закінчується не постановленням ухвали попереднього судового засідання, а закінченням всіх процесуальних дій, визначених цією ухвалою, про які всі учасники процесу повинні знати. Лише після цього постановляється ухвала про призначення справи до судового розгляду (ст. 156 ЦПК) і призначається дата судового засідання. Зазначена дата судового засідання призначається ухвалою попереднього судового засідання (п. 9 ч. 6 ст. 130 ЦПК) у тому випадку, якщо ніякі підготовчі дії не призначаються, наприклад, у справі про розлучення.

Разом з тим, проведення попереднього судового засідання, проведення всіх підготовчих дій, які визначені, та призначення дати судового засідання повинні бути проведенів строк, встановлений ст. 157 ЩІК: не більше двох місяців, а для певних категорій справ - не більше одного місяця. Тому, визначаючи строк, в який докази повинні бути надані, слід зазначене враховувати. Також не слід призначати попереднє судове засідання на останні дні, визначені для його проведення, оскільки слід враховувати можливість його відкладення (ч. 8 ст. 130 ЦПК).

На жаль, аналіз тих справ, що надходять до судів апеляційної та касаційної інстанцій для перегляду, вказує на те, що в більшості випадків в ухвалі попереднього судового засідання не зазначаються, які процесуальні дії з підготовки справи до судового розгляду слід провести, нерідко справа зразу же призначається до розгляду, а потім суд починає витребовувати докази тощо. Внаслідок цього і порушуються строки розгляду справ.

Витребування доказів в ході судового розгляду не заборонено, оскільки саме для цього випадку в ч. 2 ст. 191 ЦПК передбачено право оголошення перерви (а не відкладення розгляду справи). Проте це повинні бути докази, потреба в яких виникла в ході судового розгляду, а не докази, які сторони повинні були надати, а суд їм це роз'яснити, при проведенні попереднього судового засідання.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?:

  1. За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
  2. Яким чином суд може зобов'язати сторону в попередньому судовому засіданні надати докази, які, на думку суду, є обов'язковими для правильного вирішення справи?
  3. Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
  4. Яким чином при проведенні попереднього судового засідання суддя вирішує питання про те, які саме обставини (факти) будуть мати для даної справи юридичне значення?
  5. Якщо при проведенні попереднього судового засідання сторони не заперечують в цей же день продовжити розгляд справи по суті, то яким чином слід оформити процесуальні документи?
  6. Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
  7. У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?
  8. Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
  9. Яким чином розглянути справу в строк, визначений ст. 157 ЦПК (не більше двох місяців), якщо по багатьом справам слід отримати висновки експертів, відповіді на запити, допитати свідків, а також потрібно суду проаналізувати всі обставини справи для ухвалення законного та обґрунтованого рішення?
  10. Яким чином суд вправі виконати таке завдання попереднього судового засідання як вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі?
  11. Хто є заявником у справах про розкриття банками банківської таємниці та яким чином можливо розглянути справу в п'ятиденний строк, виконавши всі інші вимоги ЦПК?
  12. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
  13. Чи повинен суд окремо постановляти ухвалу про необхідні дії, які слід провести до судового розгляду, чи можливо про зазначені дїі вказати в ухвалі попереднього судового засідання?
  14. Яким чином поступити касаційному суду, до якого надійшла касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження і відсутності клопотання про йо£о поновлення, якщо після витребування справи з'ясується, що заявник одночасно подав заяву про поновлення пропущеного строку до апеляційного суду і судова колегія поновила цей строк?
  15. Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
  16. Чи можливо у справах про встановлення юридичного факту (та інших справах окремого провадження) ухвалювати рішення в попередньому судовому засіданні?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -