Яким чином розглянути справу в строк, визначений ст. 157 ЦПК (не більше двох місяців), якщо по багатьом справам слід отримати висновки експертів, відповіді на запити, допитати свідків, а також потрібно суду проаналізувати всі обставини справи для ухвалення законного та обґрунтованого рішення?
Для того, щоб розглянути справу у визначений законом строк слід належним чином провести попереднє судове засідання, належним чином здійснити процесуальні дії по підготовці справи до судового розгляду.
До того ж, провадження у справі повинно відкриватися за тією позовною заявою, з якої чітко випливає матеріально-правовий спір.Щодо отримання висновку експерта, то на час проведення експертизи, якщо ці строки значні, провадження у спразі зупиняється і строки розгляду справи не обчислюються.
Щодо отримання відповідей за запити, то, по-перше, в основному, такі запити повинні робитися в процесі підготовки справи до судового розгляду, для чого слід попередньо визначити факти, які повинні бути встановлені для вирішення справи, і лише після цього призначати справу до розгляду. По-друге, при дачі запиту слід встановлювати строк дачі відповіді з попередженням про наслідки порушення цього строку.
Щодо необхідності певного часу для аналізу всіх обставин справи, то для професійного судді значного строку для цього не потрібно, адже обставини справи аналізуються на протязі всього часу розгляду справи: від пред'явлення позову і до ухвалення рішення. ЦПК не включає в строк розгляду справи зазначену розумову діяльність судді. Якщо у справі оголошувалася перерва перед проголошенням рішення і ніякі процесуальні дії не вчинялися (фактично -для роздуму над тим, яке рішення прийняти), то зазначене є процесуальним порушенням суду, оскільки такого права для оголошення перерви чи відкладення справи ЦПК не надає.
Еще по теме Яким чином розглянути справу в строк, визначений ст. 157 ЦПК (не більше двох місяців), якщо по багатьом справам слід отримати висновки експертів, відповіді на запити, допитати свідків, а також потрібно суду проаналізувати всі обставини справи для ухвалення законного та обґрунтованого рішення?:
- Яким чином можливо дотриматися розумних строків розгляду справи, але не більше двох місяців, якщо по деяким з ним слід виконати положення Мінської Конвенції або в порядку ст. 132 ЦПК направляються судові доручення?
- Хто є заявником у справах про розкриття банками банківської таємниці та яким чином можливо розглянути справу в п'ятиденний строк, виконавши всі інші вимоги ЦПК?
- Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?
- Яким чином слід поступити суду першої чи апеляційної інстанцій, до якого надійшла заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо справа направлена до суду касаційної інстанції для перегляду касаційної скарги чи скарги у зв'язку з винятковими обставинами? Яким чином поступити суду касаційної інстанції, в провадженні якого знаходиться касаційна скарга чи скарга у зв'язку з винятковими обставинами, якщо заява про перегляд судового рішення знаходиться на розгляді в
- Зап.Зч.1 ст. 256 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Чи не повинні ці справи розглядатися в позовному провадженні?
- Чи може суд зі своєї ініціативи в порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК подовжити строк розгляду справи, якщо є для цього підстави, однак сторони такого клопотання не заявляють або заперечують проти цього?
- Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
- Яким чином суд безпосередньо застосовує Конституцію України при вирішенні цивільних справ? Як діяти суду, якщо він прийде до висновку про невідповідність тієї чи іншої норми закону Конституції?
- Якщо при проведенні попереднього судового засідання сторони не заперечують в цей же день продовжити розгляд справи по суті, то яким чином слід оформити процесуальні документи?
- Яким чином поступити касаційному суду, до якого надійшла касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження і відсутності клопотання про йо£о поновлення, якщо після витребування справи з'ясується, що заявник одночасно подав заяву про поновлення пропущеного строку до апеляційного суду і судова колегія поновила цей строк?
- Статтею 311 ЦПК передбачено право апеляційного суду скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд. Чи відповідає це суті та призначенню апеляційного суду, який повинен заново розглянути справу та вирішити спір по суті?
- Як правильно розуміти кожну з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення? Які порушення норм процесуального права слід вважати такими, що призвели до неправильного вирішення справи (ч. З ст. 309 ЦПК)?
- Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
- Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
- Згідно зч.4 ст. 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Чи є обов'язковим для суду такий вирок, в якому визначений розмір шкоди, завданого особі? Чи є обов'язковим для суду, що розглядає цивільну справу, постанова слідчих органів та з яких питань?
- Якщо судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду на підставі п.бч.1 ст. 311 ЦПК, то якими мають бути подальші дії апеляційного суду та чи не повинен він направити справу для розгляду за підсудністю до відповідного суду?
- Чи вправі суд з власної ініціативи допитати свідка, якщо це потрібно для ухвалення законного і обґрунтованого рішення?
- Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
- Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
- Яким чином при проведенні попереднього судового засідання суддя вирішує питання про те, які саме обставини (факти) будуть мати для даної справи юридичне значення?
-
Авторское право -
Аграрное право -
Адвокатура -
Административное право -
Административный процесс -
Арбитражный процесс -
Банковское право -
Вещное право -
Государство и право -
Гражданский процесс -
Гражданское право -
Дипломатическое право -
Договорное право -
Жилищное право -
Зарубежное право -
Земельное право -
Избирательное право -
Инвестиционное право -
Информационное право -
Исполнительное производство -
История -
Конкурсное право -
Конституционное право -
Корпоративное право -
Криминалистика -
Криминология -
Медицинское право -
Международное право. Европейское право -
Морское право -
Муниципальное право -
Налоговое право -
Наследственное право -
Нотариат -
Обязательственное право -
Оперативно-розыскная деятельность -
Политология -
Права человека -
Право зарубежных стран -
Право собственности -
Право социального обеспечения -
Правоведение -
Правоохранительная деятельность -
Предотвращение COVID-19 -
Риторика -
Семейное право -
Судебная психиатрия -
Судопроизводство -
Таможенное право -
Теория и история права и государства -
Трудовое право -
Уголовно-исполнительное право -
Уголовное право -
Уголовный процесс -
Философия -
Финансовое право -
Хозяйственное право -
Хозяйственный процесс -
Экологическое право -
Ювенальное право -
Юридическая техника -
Юридическая этика и правовая деонтология -
Юридические лица -