<<
>>

Чи можливо попереднє судове засідання відкладати з інших підстав, не передбачених ч. 8 ст. 130 ЦПК?

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.

У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин справи проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

Зазначені положення, які передбачені в частинах 8 і 9 ст. 130 ЦПК, є дещо нелогічними в контексті регламентації законом всього попереднього судового засідання. Так, за ч. 2 цієї статті у попереднє судове засідання викликаються, крім сторін, також і треті особи, однак їх неявка у попереднє судове засідання, незалежно від причин, судом до уваги не береться і через їх неявку судове засідання відкладено бути не може.

Також ці положення закону вказують на те, що суд вправі лише відкласти попереднє судове засідання у разіповажної неявки сторони процесу і не вправі об'являти у попередньому судовому засіданні перерву, наприклад, для подання нових доказів, для уточнення позову тоїцо. Тобто, за загальним правилом ЦПК, попереднє судове засідання може бути відкладено лише один раз. Це є суттєвим і направлене на запобігання зловживанням процесуальними правами та затягування судового розгляду. На жаль, дані судової практики свідчать про те, що зазначені особливості попереднього судового засідання не завжди враховуються, а інколи й з об'єктивних причин.

Разом з тим, таке законодавче обмеження, на нашу думку, є не зовсім невиправданим, так як необхідність відкладення попереднього судового засідання або оголошення перерви можуть виникнути для надання додаткової можливості врегулювати спір до судового розгляду, наприклад для обговорення умов мирової угоди, для уточнення позову у зв'язку з поданими запереченнями відповідача або для подання додаткових доказів тощо.

Вважаємо, що суд вправі відкласти попереднє судове засідання в разі явки до нього лише представника сторони і неявки самої сторони (позивача чи відповідача), якщо визнає його явку обов'язковою для з'ясування певних обставин позову чи заперечення на нього або для вирішення питання про можливість врегулювання спору до судового розгляду тощо (оскільки застосовуються загальні правила судового розгляду і виключення щодо застосування цих положень в цій главі ЦПК не зроблено).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Чи можливо попереднє судове засідання відкладати з інших підстав, не передбачених ч. 8 ст. 130 ЦПК?:

  1. Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
  2. Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 ЦПК про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?
  3. Стаття 130. Попереднє судове засідання
  4. Як співвідносяться положення п. 9 ч. 6 ст. 130 ЦПК та ст. 156 ЦПК щодо подвійного визначення дати судового засідання?
  5. Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
  6. Чи вправі суд не проводити попереднє судове засідання, пославшись на те, що справа, яка розглядається, з правової та фактичної сторони, є нескладною чи якщо про це з цих же підстав просить учасник процесу?
  7. У справі беруть участь кілька відповідачів. У попереднє судове засідання з'явився лише один відповідач, інші відповідачі не з'явилися без поважних причин при належному повідомленні. Чи можливо за таких умов у попередньому судовому засіданні ухвалити рішення на користь позивача в разі визнання відповідачем, який з'явився, позову?
  8. Що означає положення про те, що суд при проведенні попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову (п. 1 ч.6 ст. 130 ЦПК) ? Які особливості здійснення цієї дії?
  9. Стаття 111. Попереднє судове засідання
  10. Чи по всім категоріям справ позовного та окремого провадження проводиться попереднє судове засідання?
  11. За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
  12. 48. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
  13. Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?
  14. У ч. 1 ст. 124 ЦПК зазначено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам, статей 119 і 120 цього Кодексу, а також подається до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову. Про які конкретно правила йде мова та чи потрібно по ньому проводити попереднє судове засідання?
  15. Чи необхідно після скасування рішення в апеляційному чи касаційному порядку з направленням справи на новий"судовий розгляд постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та провадити попереднє судове засідання?
  16. ЦПК передбачає різні способи вручення судових повісток. За якими критеріями перевіряється належне повідомлення про дату судового засідання?
  17. Чи повинен суд окремо постановляти ухвалу про необхідні дії, які слід провести до судового розгляду, чи можливо про зазначені дїі вказати в ухвалі попереднього судового засідання?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -