Яким є співвідношення місцезнаходження сторони у справі в розумінні п. 2 ч.2 ст. 119 ЦПК та її фактичного місцезнаходження з точки зору права на пред'явлення позову, якщо позивачеві невідоме фактичне місцезнаходження іншої сторони?
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно зі ст. 93 ЦК місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
ЦПК не містить положень про те, що до повноважень судів віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі й ЦПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема, позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не збігається з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою ст. 93 ЦК) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичноїособи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Якщо ж суд з урахуванням конкретних обставин справи, наприклад, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК, вважає за необхідне з'ясувати фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу, то він не позбавлений права і можливості після відкриття провадження у справі здійснити це, зокрема, шляхом витребування відповідних доказів у порядку, передбаченому ст. 137 ЦПК. Запит щодо подання таких доказів за необхідності може бути виданий судом заінтересованій особі (її представникові).
Еще по теме Яким є співвідношення місцезнаходження сторони у справі в розумінні п. 2 ч.2 ст. 119 ЦПК та її фактичного місцезнаходження з точки зору права на пред'явлення позову, якщо позивачеві невідоме фактичне місцезнаходження іншої сторони?:
- Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 cm. 114 ЦПК). Як визначити підсудність, якщо виник спір щодо двох або більше рівноцінних об'єктів нерухомості (квартири, земельна ділянка тощо), що розташовані в різних районах області або в різних областях?
- Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
- Якщо провадження у справі відкрито за позовом органів та осіб, перелічених вч. 1 ст. 45 ЦПК, без сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то чи повинна сплачувати ці витрати особа, в чиїх інтересах пред'явлений позов, у разі заявлення самостійних вимог?
- Частиною 1 статті З ЦПК передбачено, що правом на звернення до суду має кожна особа, але за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (крім осіб, яким законом надано право захищати інших осіб). Яким чином у ЦПК врахована зазначена передумова права на пред'явлення позову як юридична заінтересованість?
- Якому суду - загальної юрисдикції чи третейському належить компетенція розглядати справу за позовом прокурора, пред'явленого відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК, про визнання цивільно-правового договору недійсним, якщо в тексті договору, укладеному сторонами цього договору, міститься третейське застереження про вирішення всіх спірних питань третейським судом?
- Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
- Стаття 140. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
- Стаття 109. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача
- Що робити із заявою про забезпечення позову, поданою до пред'явлення позову за правилами ч. 4 cm. 151 ЦПК, однак не про захист права інтелектуальної власності?
- Чи становиться прокурор, який пред'явив позов в інтересах інших осіб, стороною у справі?
- Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
- У ч. 1 ст. 124 ЦПК зазначено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам, статей 119 і 120 цього Кодексу, а також подається до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову. Про які конкретно правила йде мова та чи потрібно по ньому проводити попереднє судове засідання?
- Стаття 87. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- Право на позов. Передумови права на пред'явлення позову
- Умови реалізації права на пред'явлення позову
- За змістом п.іч.1 ст. 201 ЦПК зупинити провадження у справі можливо у разі смерті особи, яка була стороною у справі. Чи застосовується ця норма права у випадку смерті третьої особи?
- Відповідно до ст. 334 ЦПК у суді касаційної інстанції позивач вправі відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду. Чи зобов'язаний суд касаційної інстанції у такому разі скасувати всі ухвалені у справі судові рішення?