Статтею 289 ЦПК передбачено, що у випадках, коли справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, про судове засідання повідомляється лише заявник. Чи не є це порушенням принципів гласності та відкритості?
Зазначеною статтею передбачено не лише те, що справа про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається тільки з повідомленням одного заявника, якщо йдеться про охорону інтересів держави та національної безпеки, а й те, що всі ці справи розглядаються у закритому судовому засіданні.
Статтею 6 ЦПК закріплені одні з основних засад цивільного судочинства - це гласність і відкритість. Крім того, в ній зазначена можливість проведення закритого судового розгляду у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняеться законом. Проте в такому разі в засіданні можуть бути присутні всі особи, які беруть участь у справі.
Крім того, ч. 4 ст. 235 ЦПК (загальні положення окремого провадження) передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, не зробивши при цьому ніяких виключень.
Таким чином, на нашу думку, розгляд справ про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, лише з повідомленням заявника, якщо йдеться про охорону інтересів держави та національної безпеки, і не повідомляючи інших заінтересованих осіб, якими є банк і фізична та юридична особа, стосовно яких вимагається розкриття відповідної інформації, може порушувати засадничі положення цивільного процесу. Такий розгляд справи може стати підставою для звернення до Європейського Суду з прав людини за порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Законодавцю слід дане положення змінити.
Допоки зазначена норма права не змінена, суди повинні задовольняти клопотання заявника (а вони практично в кожній справі посилаються на охорону державних інтересів без приведення аргументованих доводів) про розгляд таких справ лише за участю заявника у виключних випадках, які достовірно підтверджені. При цьому за основу мотивування державних інтересів можливо взяти Рішення Конституційного Суду України від 8.04.1999 р. (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді).
Еще по теме Статтею 289 ЦПК передбачено, що у випадках, коли справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, про судове засідання повідомляється лише заявник. Чи не є це порушенням принципів гласності та відкритості?:
- 75. Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- Як визначається підсудність заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю?
- Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- § 3. Розгляд справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- Розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо фізичних та юридичних осіб
- Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
- Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
- Чи вправі суд не проводити попереднє судове засідання, пославшись на те, що справа, яка розглядається, з правової та фактичної сторони, є нескладною чи якщо про це з цих же підстав просить учасник процесу?
- Хто є заявником у справах про розкриття банками банківської таємниці та яким чином можливо розглянути справу в п'ятиденний строк, виконавши всі інші вимоги ЦПК?
- Що означає положення ч. З ст. 36 ЦПК про те, якщо від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї?
- Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 ЦПК про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в касаційному порядку судове рішення, про залучення до касаційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на касаційне оскарження?
- Чи може заяву про видачу судового наказу, наприклад, про стягнення боргу, подати кілька заявників, адже за змістом ст. 98 ЦПК йдеться лише про кілька боржників? Чи є якісь особливості при видачі судового наказу відносно кількох боржників?
- Як правильно розуміти положення ч. З ст. 365 ЦПК про те, що після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом?
- Глава 2.1 Надання банками органам ДВС на їх вимогу інформації щодо клієнтів, яка є банківською таємницею
- Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в апеляційному порядку судове рішення, про залучення до апеляційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на апеляційне оскарження?
- Якщо взяти за приклад справу про стягнення позики, де основним доказом є письмова розписка або договір на суму, яка не менш як у десять разів перевищує встановленийзаконом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем е юридична особа -незалежно від суми (ст. ст. 1046, 1047 ЦК), то у разі заявлення спору про недійсність або фальшивість письмової розписки, чи зможе суд виключити таку розписку (чи договір) з числа доказів?
- Відповідно до ст. 304 ЦПК в апеляційному суді справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою про апеляційне оскарження. Які саме загальні положення ЦПК апеляційний суд не застосовує?
- Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?