<<
>>

Частиною 2 ст. 338 ЦПК передбачено, що інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як зазначене правове положення застосовується на практиці?

Питання про наявність чи відсутність підстав для скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд унаслідок порушень норм процесуального права, якщо ці порушення не є обов'язковою підставою для скасування рішення (пункти 1-6 ч.

1 ст. 338 ЦПК), вирішуються судом касаційної інстанції в кожному конкретному випадку в залежності від того, чи могло призвести таке порушення до неправильного вирішення справи. Одне й те ж процесуальне порушення в залежності від обставин справи може тягти різні процесуальні наслідки і не завжди призводять до скасування чи зміни рішення.

Наприклад, суд на порушення норм цивільного процесуального права не постановив ухвалу про прийняття зустрічного позову або про об'єднання в одне провадження кілька однорідних позовних вимог, проте рішення ухвалено у чіткій відповідності з діючим законодавством. У такому випадку посилання в касаційній скарзі лише на зазначені процесуальні порушення, допущені судом, не дають підстав для скасування рішення суду, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.

Наведено такий приклад із судової практики.

У вересні 2006 р. позивач звернувся в суд в інтересах свого довірителя в позовом до Чернігівської митниці, Державної податкової інспекції ум. Чернігові, Державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова, Міністерства фінансів та Державного казначейства про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданоїнезаконним притягненням до адміністративної відповідальності.

Відкриваючи провадження у справі, Новозаводський районний суд м. Чернігова вважав, що позивач має право звертатися до суду з позовом в інтересах довірителя.

Однак такий висновок є неправильним і Верховний Суд України 4.07.2007р.у своїй окремій ухвалі на адресу суддів першої та апеляційної інстанцій зазначив наступне.

Відповідно до ст. З ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зч. 1 ст. 38 ЦПК сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через свого представника.

Проте на підставіч. 2 ст. 237 ЦК нее представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.

Судом установлено, що в суд звернулася не довіритель на захист свого порушеного права, а в її інтересах на підставі довіреності її представник (позивач).

Відкриваючи провадження у справі, суд на зазначене уваги не звернув, помилково вважаючи, що представник має право звертатися до суду в інтересах особи, яку він представляє, хоча звернутись в суд за захистом свого порушеного права повинна сама ця особа або особисто, або через свого захисника.

Не звернув на це уваги й апеляційний суд.

Разом з тим, оскільки рішення у справі ухвалено з додержанням норм матеріального права, а зазначене порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення, справи і не є підставою для скасування рішення суду, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 7.07.2007 р. касаційні скарги Чернігівської митниці та заступника прокурора Чернігівської області відхилено (Закон і бізнес. - 2007. - № 48. -С.14).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Частиною 2 ст. 338 ЦПК передбачено, що інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як зазначене правове положення застосовується на практиці?:

  1. Як правильно розуміти кожну з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення? Які порушення норм процесуального права слід вважати такими, що призвели до неправильного вирішення справи (ч. З ст. 309 ЦПК)?
  2. У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
  3. Відповідно до п.Зч. 1 ст. 215 ЦПК у мотивувальній частині рішення суду повинні бути зазначені норми матеріального та процесуального закону, якими суд керувався при ухваленні рішення. Вказане положення стосується й суду апеляційної інстанції (ст. 316 ЦПК). Яким чином має реагувати суд касаційної інстанції на порушення цієї правової норми, допущеними судом першої чи апеляційної інстанцій (або обома судами)?
  4. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
  5. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПКрішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Така ж процедура діє і в суді апеляційної інстанції (ст. 313 ЦПК). Разом з тим, згідно зп.2 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справи. Як бути, коли судове рішення взагалі не під
  6. Чи може бути підставою для скасування судового рішення порушення процедури розгляду заяви про відвід?
  7. Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд
  8. Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
  9. Уп.4ч.1 ст. 215 ЦПК передбачено, що повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення суду. Чи вправі суд у своєму рішенні визначити порядок виконання рішення суду, зазначити про відстрочку або розстрочку виконання та вжити заходи забезпечення його виконання? Якщо вправі, то який порядок вирішення цих питань?
  10. Статтею 289 ЦПК передбачено, що у випадках, коли справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, про судове засідання повідомляється лише заявник. Чи не є це порушенням принципів гласності та відкритості?
  11. 87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
  12. У ст. 219 ЦПК зазначено, що допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки можуть бути виправлені. За змістом ч. 1 ст. 208 ЦПК це означає, що можуть бути виправлені недоліки, допущені як в рішенні, так і в ухвалі суду. Проте в ст. 221 ЦПК зазначено, якщорішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Чи означає це, що може бути роз'яснено лиш
  13. Частиною 1 статті З ЦПК передбачено, що правом на звернення до суду має кожна особа, але за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (крім осіб, яким законом надано право захищати інших осіб). Яким чином у ЦПК врахована зазначена передумова права на пред'явлення позову як юридична заінтересованість?
  14. Частиною З статті 290 ЦПК, як спеціальною нормою, не передбачено право банку оскаржити ухвалене рішення в апеляційному порядку. Чи не буде це порушенням конституційного положення про право оскар-судового рішення?
  15. ЦПК передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства (п. 4 ч. 1 cm. 201). Які особливості такої підстави для зупинення провадження у справі?
  16. 86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
  17. Як повинен поступити суд касаційної інстанції, якщо в касаційній скарзі міститься прохання про скасування рішення суду першої інстанції і не ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також у випадку зміни такого рішення або прийняття нового рішення?
  18. За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
  19. Стаття 227. Підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -