<<
>>

Як здійснюється консульська легалізація іноземних документів? Яка процедура та хто має право на проставлення апостиля на офіційних документах? Чи повинен суд перевіряти правильність такого посвідчення?

Статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» зазначено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Як уже зазначалось, наразі існує два способи засвідчення документів, що видані та мають юридичну силу на території однієї держави і можуть використовуватися на території іншої держави: консульська легалізація та проставлення апостиля.

Згідно зі ст. 54 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 2.04.1994 р. № 127/94 консульська легалізація полягає у встановленні і засвідченні справжності підписів на цих документах та актах і відповідності їх законам держави перебування. Порядок консульської легалізації встановлюється Міністерством закордонних справ України і ним затверджено Інструкцію про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (наказ Міністра від 15.07.1997 р. № 98-од).

Під консульською легалізацією розуміється засвідчення консулом своїм підписом і печаткою автентичності підписів на будь-якому документі або акті, складеному в межах його консульського округу і затвердженою місцевою владою. За зміст документа консул не несе відповідальності. Проте, відповідно до ст. 55 Консульського Статуту України легалізації не підлягають документи й акти, які суперечать законодавству України або можуть за своїм змістом завдати шкоди інтересам України, або містять відомості, що пораять честь і гідність громадян.

Іноземні документи, призначені для використання на території України, можуть бути легалізовані на території держави походження документів або ж безпосередньо на території України. У першому випадку документ спочатку завіряється в Міністерстві закордонних справ або іншому уповноваженому органі держави, на території якого видано документ, а потім легалізується в консульській установі України цієї держави.

У другому випадку іноземний документ спочатку завіряється в дипломатичному представництві або консульській установі тієї держави, на території якої було видано документ, а потім легалізується в консульському управлінні Міністерства закордонних справ України.

Процедура консульської легалізації дуже складна, тому з метою спрощення процесу визнання іноземних документів 5.10.1961 р. в Гаазі підписана Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів.

Україна приєдналася до цієї Конвенції згідно із Законом України від 10.01.2002 р. № 2933-ПІ «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» (набула чинності для України 22.12.2003 р.). На сьогодні до Конвенції приєдналося понад 90 держав. Разом з тим, заперечення проти приєднання України до вказаної Конвенції висловлено Федеративною Республікою Німеччина. Тому, згідно зі ст. 12 Конвенції, на території України суди не приймають документи, завірені апостилем, що виконані в цій країні, а продовжує застосовуватись вимога дотримання процедури консульської легалізації.

Правила про скасування легалізації також містяться в ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеною державами - членами СНД у м. Мінську 22 січня 1993 р.

У такому разі єдиною формальністю є проставлення апо-стилю. Апостиль - це спеціальний штамп розміром 10x10. Він засвідчує справжність підпису особи, що підписала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплений документ. Апостиль проставляється на самому документі або на окремому листі, що скріплюється з документом, і має відповідати зразку, затвердженому Конвенцією. Він може бути складеним на офіційній мові органу, який його видає, проте заголовок «Apostille» повинен бути французькою мовою (ст. 4 Конвенції). Разом з тим, інші варіанти апостилів, проставлені посадовими особами, не повинні бути підставою для відмови від визнання їх дійсними, якщо наданий апостиль однозначно є впізна-ваємим як апостиль, проставлений у відповідності з вимогами Конвенції (Рекомендації спеціальної комісії по практичному застосуванню Гаагських конвенцій про апостиль, отримання доказів, вручення документів, прийняті на засіданні, яке проводилось з 28.10.2002 р. по 4.11.2003 р.).

Відповідно до пунктів 2 і 3 Правил проставлення апос-тиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства юстиції України від 5.12.2003 р. № 237/803/151/5 та зареєстрований в Мін'юсті України 12.12.2003 р. за № 1151/8472 апостиль проставляється на документах, які виходять від органів судової влади, прокуратури, органів юстиції України, а також на адміністративних документах, документах про освіту та вчені звання, документах, оформлених державними і приватними нотаріусами, на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстраціюдокумента або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріально засвідченнях підписів.

Не проставляється апостиль на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України, адміністративних документах, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій, документів, що мають характер листування, а також на оригіналах, копіях та фотокопіях паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи, нормативно-правових актів, роз'яснень та правових висновків щодо їх застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. №61 "Про надання повноважень на проставлення апости-ля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" повноваження на проставлення апостиля надані: Міністерству юстиції України - на документах, що видаються органами юстиції, судами та оформляються нотаріусами України; Міністерству освіти на науки України - на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, організаціями, що стосуються сфери освіти та науки; Міністерству закордонних справ України -на всіх інших видах документів.

Легалізація офіційних іноземних документів не виключає його перевірки з боку суду з метою встановлення правильності документа по суті, або ж про таку перевірку можуть просити особи, які беруть участь у справі, які вправі оспорювати як достовірність відомостей, що містяться у ньому, так і компетентність влади, яка видала документ.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що консульське посвідчення не є короборацією (підтвердженням, додатковим доказом) акта, тобто ця дія не підвищує внутрішню дію цього акту, надавши йому характер публічності: приватний документ і після візи його консулом залишається приватним документом. Віза має лише процесуальне значення -полегшити суду дослідження лише автентичності акту, а сторонам - доказ дотримання місцевих законів.

Таким чином, легалізований документ оцінюється судом за загальними правилами (ст. 212 ЦПК).

Нелегалізований іноземний документ не може доказуватись іншими засобами доказування (ст. 59 ЦПК), надання суду такого документу свідчить про його нікчемність. Підстав, передбачених ЦПК, для оголошення перерви чи відкладення судового засідання з метою легалізації документа немає, оскільки перш ніж його подавати суду, учаснику процесу слід було документ легалізувати, а суд може оголосити перерву в судовому засіданні лише з метою подання нових доказів (ч. 2 ст. 191 ЦПК), а такий доказ уже був поданий.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Як здійснюється консульська легалізація іноземних документів? Яка процедура та хто має право на проставлення апостиля на офіційних документах? Чи повинен суд перевіряти правильність такого посвідчення?:

  1. 7.11. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним способом
  2. Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
  3. 8.4. Міждержавні об'єднанняВід форми територіального устрою держави варто відрізняти міждержавні об'єднання (утворення). В першому випадку йдеться про адміністративно-територіальну будову лише однієї держави, а в другому — про форми об'єднання кількох різних держав. Необхідність такого розмежування пояснюється тим, що, наприклад, неможливо зіставляти Україну як державу з унітарною формою державного устрою та Європейське Економічне Співтовариство —
  4. Розділ 16ПРАВОТВОРЧІСТЬ16.1. Поняття і сутність правотворчостіТрадиційно правотворчість розглядається як організаційно оформлена процедурна діяльність державних органів зі створення правових норм чи з визнання правовими вже сформованих, діючих у суспільстві правил поведінки.У сучасній юридичній науці сформувалась думка, згідно з якою правотворчість — це процес пізнання і оцінювання правових потреб суспільства і держави, формув
  5. Розділ 20ПРАВОРЕАЛІЗАЦІЯ20.1. Поняття і суть реалізації праваСоціальне призначення права полягає в тому, щоб регулювати поведінку людей. Право має смисл та цінність для особистості та суспільства тільки тоді, коли воно реалізується.Слово "реалізація" походить від лат. "realis" — втілення, втілений. В наш час реалізація визначається як здійснення чого-небудь, втілення в життя програм, задумів тощо. Термін &q
  6. § 1. Реєстраційні провадження
  7. Стаття 15. Мова, якою здійснюється адміністративне судочинство
  8. Справи про усиновлення*
  9. Стаття 7. Мова, якою здійснюється цивільне судочинство
  10. § 4. Питання легалізації та перекладу документів
  11. ЗМІСТ
  12. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Яким чином на дане загальне правило впливають презумпції (фікції), які наявні як в матеріальному, так і в процесуальному праві?
  13. За положеннями ст. 55 ЦПК перекладач повинен вільно володіти мовою, якою здійснюється цивільне судочинство. Чи слід та яким документом про освіту можливо перевірити знання ним цієї мови? Хто повинен здійснювати офіційний переклад судового рішення?
  14. Як здійснюється консульська легалізація іноземних документів? Яка процедура та хто має право на проставлення апостиля на офіційних документах? Чи повинен суд перевіряти правильність такого посвідчення?
  15. Суду якої юрисдикції (загальної чи господарської) належить розглядати справи: 1) про оскарження рішень третейських судів, 2) про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів? Як визначається підсудність таких справ?
  16. Яким чином здійснюється представництво у виконавчому провадженні?
  17. За якими підставами та процедурою здійснюється відкриття виконавчого провадження?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -