<<
>>

Яким чином слід застосовувати положення ст. 131 ЦПК щодо можливості прийняття судом доказів, поданих з порушенням встановленого строку? За яких ситуацій такі докази можуть бути прийняті в судовому засіданні?

Деякі судді (зокрема, на лекціях в Академії суддів України) вважають, що з урахуванням обов'язку суду ухвалити по справі законне та обґрунтоване рішення і при цьому провести повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, суд зобов'язаний приймати від сторін докази, які мають значення для справи на будь-якій стадії процесу.

Дані висловлювання не відповідають вимогам закону.

Враховуючи конституційне положення про свободу сторін у наданні суду доказів та виходячи з положення про змагальність сторін, слід зробити висновок, що сторони мають право подавати суду докази до або під час попереднього судового засідання. Суд зобов'язаний при проведенні попереднього судового засідання (п. 4 ч. 6 ст. 130 ЦПК) визначити строк, протягом якого ці докази повинні буди надані. Зазначена норма направлена на дотримання розумного строку розгляду справи. Саме це нововведення ЦПК, в основному, направлено на усунення тяганини при розгляді справи, що допускаються як судом, так і учасниками процесу і наконцентрацію доказового матеріалу на цій стадії процесу, щоб можливо було вже в першому судовому засіданні, дослідивши їх, ухвалити рішення.

Таким чином, якщо суд здійснить свої інформаційні обов'язки в змагальному процесі: роз'яснить, які факти і яка із сторін повинна їх довести, визначить строк подання доказів, то, за загальним правилом, прийняття доказів після встановленого строку недопустимо. Повторимо, це загальне правило прийнятне, якщо суд всі свої обов'язки зі створенням змагального процесу виконав. Наприклад, якщо відповідач не з'явився в попереднє судове засідання і суд встановлює йому строк для надання доказів, то копію ухвали обов'язково слід йому направити і строк повинен бути реальним, інакше неможливо буде відмовити у прийнятті доказів на стадії судового розгляду чи при апеляційному перегляді справи.

Якщо докази подані після строку, встановленого судом, то особа повинна подати заяву про надання доказів з мотивуванням причини пропуску строку. Поважність причин пропуску з'ясовується в кожному конкретному випадку.

Якщо суд прийме докази, подані після встановленого строку без з'ясування поважності причин пропуску та без постановлення про це ухвали, тоді зустрічна сторона вправі в апеляційній скарзі посилатися на порушення судом норм процесуального права на порушення принципу правової певності та на скасування судового рішення.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Яким чином слід застосовувати положення ст. 131 ЦПК щодо можливості прийняття судом доказів, поданих з порушенням встановленого строку? За яких ситуацій такі докази можуть бути прийняті в судовому засіданні?:

  1. Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
  2. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
  3. Відповідно до статті 72 ЦПК (загальні положення) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Цей строк може бути поновлений або продовжений судом лише за клопотанням особи, яка цей строк пропустила. Проте в ч. 1 ст. 356 ЦПК не вказується на необхідність подання заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами. Як вирішується це питання?
  4. Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?
  5. Як слід поступити в разі подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з порушенням встановленого законом строку?
  6. Яким чином суд може встановити, що надані йому докази одержані з порушенням порядку, вставленому законом, при виконанні положення ст. 59 ЦПК?
  7. Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
  8. Яким чином сторона в судовому засіданні повинна довести відмову від визнання в попередньому судовому засіданні обставин? Яка процедура вирішення судом цього питання?
  9. Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 ЦПК про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?
  10. Яким чином суд може зобов'язати сторону в попередньому судовому засіданні надати докази, які, на думку суду, є обов'язковими для правильного вирішення справи?
  11. Відповідно до п.Зч. 1 ст. 215 ЦПК у мотивувальній частині рішення суду повинні бути зазначені норми матеріального та процесуального закону, якими суд керувався при ухваленні рішення. Вказане положення стосується й суду апеляційної інстанції (ст. 316 ЦПК). Яким чином має реагувати суд касаційної інстанції на порушення цієї правової норми, допущеними судом першої чи апеляційної інстанцій (або обома судами)?
  12. Що означає положення, закріплене вч.З ст. 235 ЦПК, про те, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду? Які це загальні положення?
  13. Яким чином виконати вимоги ч. 5 cm. 197ЦПК щодо роздрукування технічного запису судового засідання, якщо немає відповідної технічної можливості та відповідного програмного забезпечення?
  14. Яким чином повинен поступити апеляційний суд, якщо після прийняття апеляційної скарги до розгляду буде встановлено, що скарга подана після закінчення встановлених строків і не містить клопотання про поновлення пропущеного строку або скарга подана і підписана представником, а строк довіреності на момент її підписання сплив?
  15. У ст. 303 ЦПК нічого не вказано про право апеляційного суду переоцінювати встановлені судом першої інстанції докази. Чи вправі апеляційний суд, крім дослідження нових доказів, переоцінювати докази, встановлені місцевим судом?
  16. Яким чином розглянути справу в строк, визначений ст. 157 ЦПК (не більше двох місяців), якщо по багатьом справам слід отримати висновки експертів, відповіді на запити, допитати свідків, а також потрібно суду проаналізувати всі обставини справи для ухвалення законного та обґрунтованого рішення?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -