<<
>>

Чи вправі позивач відмовитися від позову в якійсь його частині? Чи відрізняються один від одного такі процесуальні дії, як часткова відмова від позову і зменшення розміру позовних вимог? Якщо відрізняються, то за якими ознаками проводиться таке розмежування?

Відповідно до ст. 31 ЦПК позивач має право протягом усього часу розгляду справи, зокрема, зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову. Це випливає із змісту принципу диспозитивності, який передбачає свободу розпорядження учасниками процесу своїми матеріальними правами та процесуальними способами захисту своїх прав.

Дійсно у ст. 31 ЦПК не вказано про право позивача на відмову від частини своїх позовних вимог, хоча в цій же статті зазначено про право відповідача на визнання позову повністю або частково. У даному випадку зазначення у ЦПК про відмову від позову включає в себе (поглинає в себе) як відмову від позову повністю, так і відмову від позову частково. Інше тлумачення призведе до порушення принципу диспозитивності. Проте відмова-від частини позовуможлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. Якщо ж позовна заява містить тільки одну вимогу, то відмова позивача від її частини має розглядатися як зменшення розміру позовних вимог.

Часткова відмова від позову і зменшення розміру позовних вимог - це різні процесуальні дії, оскільки вони відрізняються один від одного за змістом, сферою дії та за правовими наслідками. Так, відмова від позову (в тому числі й від частини позовних вимог) може мати місце на будь-якій стадії процесу, тобто як в суді першої, так і в судах апеляційної чи касаційної інстанцій (статті 174, 306, 334 ЦПК), а зменшення розміру позовних вимог можливе лише в суді першої інстанції. Прийняття судом відмови від частини позовних вимог тягне за собою закриття провадження у справі в цій частині (ч. З ст. 174 ЦПК). У цьому випадку повторне звернення в суд з вимогами, від яких позивач відмовився, не допускається (ч. З ст. 206 ЦПК), про що позивач попереджається.

Зменшення розміру позовних вимог ніяким чином не зобов'язує позивача, оскільки в ході розгляду справи в суді першої інстанції він має право знову збільшити розмір позовних вимог до первісно заявлених і навіть зі збільшенням й цього розміру.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Чи вправі позивач відмовитися від позову в якійсь його частині? Чи відрізняються один від одного такі процесуальні дії, як часткова відмова від позову і зменшення розміру позовних вимог? Якщо відрізняються, то за якими ознаками проводиться таке розмежування?:

  1. Чи необхідно закривати провадження у справі в частині позовних вимог, якщо позивач відмовляється від них? Чи вправі позивач постійно доповнювати позовні вимоги?
  2. 5.5. Об’єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов
  3. Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
  4. § 4. Зміна позову. Відмова від позову і визнання позову. Мирова угода сторін
  5. 52. Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
  6. Стаття 95. Розподіл витрат у разі відмови позивача від адміністративного позову
  7. Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угод сторін
  8. Стаття 194. Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час апеляційного провадження
  9. Стаття 219. Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час касаційного провадження
  10. Чи вправі позивач зменшити розмір позовних вимог, якщо дав згоду на ухвалення заочного рішення?
  11. Позивач після пред'явлення позову і під час розгляду справи подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, проте судовий збір у відповідній частині не доплатив. Як повинен поступити суд у такій ситуації?
  12. Стаття 334. Відмова позивача від позову та укладення сторонами мирової угоди
  13. Відповідно до ст. 334 ЦПК у суді касаційної інстанції позивач вправі відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду. Чи зобов'язаний суд касаційної інстанції у такому разі скасувати всі ухвалені у справі судові рішення?
  14. Стаття 136. Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду
  15. Чи обов'язково вимагати від особи, яка просить вжити заходи забезпечення позову, надання обгрунтування та доказів своєї заяви, якщо з підстави позову й так убачається необхідність Ті задоволення? Чи потрібно у такому разі ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову детально мотивувати?
  16. Стаття 89. Розподіл витрат у разі відмови від позову і укладення мирової угоди
  17. Стаття 112. Відмова від адміністративного позовута визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження
  18. Зазначаючи в ст. 82 ЦПК про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, законодавець не вказав, у якій формі таке звернення подається до суду. Чи може таке клопотання бути викладено безпосередньо в позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, чи обов'язково повинно бути викладено в окремій заяві?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -