<<
>>

У попередньому судовому засіданні ухвалено рішення внаслідок визнання відповідачем позову, але з порушенням загальних положень щодо цієї процесуальної дії. Рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, але який пункт ст. 311 ЦПК підходить до цієї ситуації, адже його перелік вичерпний?

Дійсно такі проблемні ситуації в судовій практиці існують. Наприклад, П.Г.В. звернулась з позовом до О. Д.М. про стягнення аліментів. 16.04.2007 р. у попередньому судовому засіданні Дзержинським районним судом м.

Харкова ухвалене рішення на користь позивача. В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що по суті не визнавав позову та порушена процедура ухвалення рішення та цій стадії процесу, оскільки його не попереджали про наслідки визнання позову. Перед апеляційною інстанцією постало питання щодо правильного застосування повноважень, визначених законом, при скасуванні рішення з направленнямсправи на новий розгляд, так як відповідач був присутнім у попередньому судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, було встановлено, що у протоколі судового засідання не зазначено про визнання відповідачем позову (про це зазначено в рішенні суду), наслідки визнання позову йому не роз'яснювались та не здійснено контролю за тим, чи не порушуються права інших осіб у даному випадку. Виходячи з наведеного, судовою колегією апеляційного суду Харківської області рішення суду першої інстанції скасовано з направленням справи на новий розгляд з підстави, передбаченої п. 5ч. 1 ст. 311 ЦПК (Архів апеляційного суду Харківської області. - Ухвала від 11.07.2007 р. у справі за № 22-Ц-3432).

Вважаємо правильним вирішення цієї ситуації, оскільки у даному випадку має місце не вирішення заявлених позовних вимог у судовому засіданні, а процедура вирішення цього питання у попередньому судовому засіданні здійснена з грубим порушенням норм ЦПК, і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме У попередньому судовому засіданні ухвалено рішення внаслідок визнання відповідачем позову, але з порушенням загальних положень щодо цієї процесуальної дії. Рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, але який пункт ст. 311 ЦПК підходить до цієї ситуації, адже його перелік вичерпний?:

  1. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
  2. Якщо суд не розглянув заяву про відвід судді, чи є це безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК? Чи може апеляційний суд не погодитись з ухвалою про відхилення заяви про відвід судді і з цієї же підстави скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд?
  3. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПКрішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Така ж процедура діє і в суді апеляційної інстанції (ст. 313 ЦПК). Разом з тим, згідно зп.2 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справи. Як бути, коли судове рішення взагалі не під
  4. Які особливості ухвалення рішення суду в попередньому судовому засіданні? У чому особливості визнання відповідачем позову? Чи може суд не прийняти визнання відповідачем позову і в яких випадках?
  5. Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
  6. У справі беруть участь кілька відповідачів. У попереднє судове засідання з'явився лише один відповідач, інші відповідачі не з'явилися без поважних причин при належному повідомленні. Чи можливо за таких умов у попередньому судовому засіданні ухвалити рішення на користь позивача в разі визнання відповідачем, який з'явився, позову?
  7. Чи необхідно після скасування рішення в апеляційному чи касаційному порядку з направленням справи на новий"судовий розгляд постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та провадити попереднє судове засідання?
  8. У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
  9. Вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили (ч. 6 ст. 154 ЦПК). Суд першої інстанції ухвалою забезпечив позов, а потім ухвалив рішення по суті спору, задовольнивши позов. Проте при апеляційному перегляді апеляційний суд скасував рішення суду і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, не вирішивши питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Чи є достатнім рішення апеляційного суду для висновку про те, що заходи забезпечен
  10. Статтею 311 ЦПК передбачено право апеляційного суду скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд. Чи відповідає це суті та призначенню апеляційного суду, який повинен заново розглянути справу та вирішити спір по суті?
  11. Стаття 227. Підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд
  12. Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд
  13. Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
  14. У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?
  15. Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
  16. Як правильно розуміти положення ст. 16 ЦПК щодо недопущення розгляду в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства? Чи можна за правилами ЦПК, наприклад, розглядати позов про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та про визнання права власності на нерухомість?
  17. Апеляційним судом прийнята апеляційна скарга від позивача на заочне рішення. У ході розгляду апеляційним судом справи відповідач надав копії заяв, поданих до суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, про поновлення строку наперегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач також має намір оскаржити заочне рішення. Як поступити апеляційному суду?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -