<<
>>

Чи вправі суд оцінювати зазначені прокурором підстави представництва, зокрема, інтересів громадянина?

Відповідно до ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.

Згідно з ч. 4 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Проте твердження прокурора у заяві про неможливість громадянина самостійно пред'явити позов може бути визнано обґрунтованим і достатнім для відкриття провадження у справі при умові, що воно підтверджено відповідними документами, доданими до заяви (медичним висновком про стан здоров'я заінтересованої особи, яке виключає його можливість звернення до суду, копією свідоцтва про його народження, копією рішення суду про визнання цієї особи недієздатною та інші). На нашу думку, прокурор повинен додати до заяви, яка адресована суду, також і заяву (копію заяви) громадянина до прокурора з проханням прозахист його інтересів шляхом звернення до суду, оскільки цим самим прокурор втручається в диспозитивні права цієї особи, які передбачають її право на вільне розпорядження своїми як матеріальними правами, так і процесуальними засобами їх реалізації.

Аналіз приведених нормативних положень вказує на їх розсуд, так як всі вони носять ситуаційний характер.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Чи вправі суд оцінювати зазначені прокурором підстави представництва, зокрема, інтересів громадянина?:

  1. Чи вправі суд оцінювати правильність визначення прокурором органу, в інтересах якого подано позовну заяву, у разі представництва інтересів держави? Наведіть приклади із судової практики.
  2. 2.3. Правовий статус прокурора як учасника виконавчого провадження у справах щодо захисту прав та інтересів дітей,у яких прокурор здійснював представництво інтересів громадянина або держави в суді
  3. Чи вправі суд оцінювати обґрунтування підстави пред'явлення позову прокурором на захист прав інших осіб?
  4. 20. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
  5. Чи вправі прокурор, який не пред'являв в суд першої інстанції позову на захист прав та інтересів інших осіб і не брав участі в розгляді справи, оскаржити в апеляційному порядку судове рішення? Чи вправі це зробити помічник прокурора?
  6. Чи вправі прокурор звертатися в суд за захистом прав дитини, яка має батьків або знаходиться під опікою?
  7. У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
  8. Як повинен реагувати суд па зміну позивачем предмета чи підстави позову? Чи вправі позивач одночасно змінити предмет і підставу позову?
  9. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
  10. Чи вправі суд задовольнити позов на підставі визнання представником відповідача обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог?
  11. Чи вправі суд не проводити попереднє судове засідання, пославшись на те, що справа, яка розглядається, з правової та фактичної сторони, є нескладною чи якщо про це з цих же підстав просить учасник процесу?
  12. Чи може суд касаційної інстанції скасувати судове рішення суду першої чи апеляційної інстанцій з тих підстав, що при новому розгляді ці суди не виконали і не врахували тих висновків і мотивів, які для них є обов'язковими і були зазначені в ухвалі про скасування попереднього судового рішення?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -