Чи вправі суд оцінювати зазначені прокурором підстави представництва, зокрема, інтересів громадянина?
Відповідно до ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Згідно з ч. 4 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Проте твердження прокурора у заяві про неможливість громадянина самостійно пред'явити позов може бути визнано обґрунтованим і достатнім для відкриття провадження у справі при умові, що воно підтверджено відповідними документами, доданими до заяви (медичним висновком про стан здоров'я заінтересованої особи, яке виключає його можливість звернення до суду, копією свідоцтва про його народження, копією рішення суду про визнання цієї особи недієздатною та інші). На нашу думку, прокурор повинен додати до заяви, яка адресована суду, також і заяву (копію заяви) громадянина до прокурора з проханням прозахист його інтересів шляхом звернення до суду, оскільки цим самим прокурор втручається в диспозитивні права цієї особи, які передбачають її право на вільне розпорядження своїми як матеріальними правами, так і процесуальними засобами їх реалізації.
Аналіз приведених нормативних положень вказує на їх розсуд, так як всі вони носять ситуаційний характер.
Еще по теме Чи вправі суд оцінювати зазначені прокурором підстави представництва, зокрема, інтересів громадянина?:
- ЗМІСТ
- Чи вправі суд замінити чи звільнити певну особу від участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, якщо прийде до висновку про те, що ця особа була помилково залучена до участі у справі?
- Чи вправі суд задовольнити позов на підставі визнання представником відповідача обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог?
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- Як повинен реагувати суд па зміну позивачем предмета чи підстави позову? Чи вправі позивач одночасно змінити предмет і підставу позову?
- Чи вправі суд оцінювати зазначені прокурором підстави представництва, зокрема, інтересів громадянина?
- Чи вправі суд оцінювати правильність визначення прокурором органу, в інтересах якого подано позовну заяву, у разі представництва інтересів держави? Наведіть приклади із судової практики.
- Чи вправі суд, не призначаючи експертизу у справі, яку він розглядає, обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, який було отримано і покладено в основу рішення суду при розгляді іншої справи або іншим судом? Якщо не вправі, то які правові наслідки можуть наступити, якщо на основі такого висновку експертизи суд ухвалив своє рішення?
- Чи вправі суд оцінювати обґрунтування підстави пред'явлення позову прокурором на захист прав інших осіб?
- Чи вправі суд самостійно обрати вид забезпечення позову або замінити вид, якого просить вжити заявник, виходячи з обставин справи, характеру спору?
- Чи вправі суд зі своєї ініціативи скасувати заходи забезпечення позову після набрання судовим рішенням законної сили? Чи можуть бути вчинені такі діл з ініціативи суду до набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позову?
- Чи вправі суд зобов'язати відповідача надати письмове заперечення проти позову, особливо у складних справах?