Які особливості розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження?

Відповідно до ст. 403 ЦПК заяву про відновлення втраченого судового провадження може бути подано лише особою, яка брала участь у справі. Прокурор не має права подавати таку заяву, як було зазначено в Додатку № 3 до ЦПК 1963 р.

Втрачене судове провадження може бути відновлено й за ініціативою суду, наприклад, у разі подання апеляційної (чи касаційної) скарги і для того, щоб справу направити до вищої судової інстанції виявиться, що справа втрачена.

Заява про відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі може бути подана лише у разі, якщо ця справа закінчена ухваленням рішення або провадженням закрита з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК.

У разі подання заяви про відновлення втраченого судового провадження особами, які не брали участь у справі, або у разі, якщо справа закінчена постановлениям ухвали про залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК) суд відмовляє у відкритті провадження про відновлення провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК. Це пов'язано з тим, що особа, яка не брала участі у справі, вправі самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, якщо її права порушені, а в разі залишення заяви певної особи без розгляду ця особа після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Разом з тим, як уже зазначалось, якщо особа, яка не брала участь у справі і щодо якої ухваленим рішенням вирішено питання про її права та обов'язки, ця особа вправі подати апеляційну скаргу (ст. 292 ЦПК) і в такому разі суд першої інстанції вимушений буде за власною ініціативою вирішити питання про відновлення втраченого судового провадження.

Зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження повинен відповідати загальним вимогам щодо реквізитів, передбачених ст.

До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.

Важливим є зазначення ч. З ст. 406 ЦПК про те, що судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню у встановленому цим розділом порядку. Заявник у цьому разі може пред'явити новий позов. Однак у такому разі суд обов'язково повинен зазначити в ухвалі про відкриття провадження у новій справі про втрату незакінченого провадження.

У справі про відновлення втраченого судового провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати відшкодовуються заявником.

Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі про відновлення провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

При розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, матеріалами виконавчого провадження.

Заява про відновлення втраченого судового провадження розглядається за участю всіх учасників втраченого провадження.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках -осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого судового провадження (або частини), а при недостатності зібраного матеріалу для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви. Згідно з п. 29^т. 293 ЦПК ухвала суду про відмову в поновленні втраченого судового провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд не вправі робити висновки про правильність тверджень суду, що розглядав справу, та прообґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову (заяви, скарги) по втраченому судовому провадженню, змінювати висновки про обставини справи.

Частина 3 ст. 408 ЦПК передбачає лише роз'яснення заявнику, якому відмовлено у відновленні втраченого судового провадження, право на повторне звернення до суду з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Однак це не означає, що заявник не вправі, відповідно до положення ст. З ЦПК, ст.ст. 55,124 Конституції України, звернутися до суду з тим самим позовом про захист своїх прав на загальних підставах. Тому таке право йому також повинно бути роз'яснено в ухвалі суду.

Строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, крім випадку звернення з такою заявою для виконання рішення, якщо строк на пред'явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлено.