<<
>>

Чи не є відмовою від права на звернення до суду за захистом договір про передачу спору на вирішення до третейського суду?

Відповідно до ч. З ст. З ЦПК відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Третейські суди - це недержавні незалежні органи, щоутворюються за договором або за рішенням фізичних та/ або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських відносин (ст.

2 Закону України «Про третейські суди»).

Таким чином, третейські суди не представляють судову владу, вони не є органами державної влади, проте, маючи можливість вирішувати певні цивільні та господарські спори, мають юрисдикційні повноваження, їхні рішення є обов'язковими для осіб, які обрали такий спосіб вирішення спорів.

Як відомо, одним з видів юрисдикції є договірна юрисдикція, яка визначається за взаємною згодою сторін. Крім того, згідно зі ст. 17 ЦПК сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Вони зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

З урахуванням наведеного, не є відмовою від права на звернення до суду за захистом угода про передання справи на розгляд третейського суду. Така угода може бути викладена у вигляді: третейського застереження у цивільно-правовому договорі; третейського застереження в контракті; окремої третейської угоди. При цьому третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом (ч. 8 ст. 12 закону про третейські суди).

Проте, якщо якась із сторін цієї угоди все ж таки звернулась до державного суду, то процесуальні дій суду повинні виходити із чітко визначених положень цивільного процесуального законодавства.

Так, статті 121, 122, 205, 207 ЦПК встановлюють вичерпний перелік підстав для повернення позову, відмови у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду. Тому, суд невправі повернути позовну заяву позивачеві або відмовити у відкритті провадження у справі чи закрити провадження у справі, якщо є угода про передачу спору на розгляд третейського суду, оскільки ч. З ст.

121 ЦПК цього взагалі не передбачає, а п. 4 ч. 2 ст. 122 та п. 5 ст. 205 ЦПК дають право суду відмовити у відкритті провадження у справі або закрити провадження у справі, якщо ця обставина не була виявлена при відкритті провадження у справі, лише у разі, якщо є вже рішення третейського суду (а не угода про передачу спору цьому суду), прийняте у межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.

Таким чином, при наявності третейської угоди про передачу спору на розгляд до третейського суду і в разі звернення однієї зі сторін цієї угоди до державного суду, цей суд зобов'язаний прийняти позовну заяву до розгляду і лише в разі, якщо в ході судового розгляду, а не при попередньому судовому засіданні, від відповідача до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійде заперечення проти вирішення спору в суді, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду (п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК).

Не можна вважати правильним продовження розгляду справи за вищезазначеної умови в разі, якщо позивач одночасно оспорює, наприклад, цивільно-правовий договір з якоїсь підстави і просить визнати недійсним третейське застереження в цьому договорі. Відповідно до ст. 216 ЦК, ст. 12 Закону України «Про третейські суди» особа, яка є стороною третейської угоди і не згода з нею, зобов'язанаспочатку в судовому порядку визнати таке третейське застереження недійсним і лише при набранні рішення суду законної сили можна звертатись до державного суду з ос-поренням самого цивільно-правового договору.

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Чи не є відмовою від права на звернення до суду за захистом договір про передачу спору на вирішення до третейського суду?:

  1. Чи підлягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а також ухвала суду про скасування рішення третейського суду?
  2. Стаття 17. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду
  3. Якому суду - загальної юрисдикції чи третейському належить компетенція розглядати справу за позовом прокурора, пред'явленого відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК, про визнання цивільно-правового договору недійсним, якщо в тексті договору, укладеному сторонами цього договору, міститься третейське застереження про вирішення всіх спірних питань третейським судом?
  4. Чи може суд відмовити у видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду в разі, якщо суд вважає таке рішення неправомірним, та чи можливе оскарження ухвали суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду?
  5. Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
  6. Якими мають бути дії суду, до якого подано заяву про скасування рішення третейського суду, в разі якщо останній не надсипає су ду витребувану ним справу?
  7. Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом
  8. У засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка подала апеляційну скаргу від неї відмовилась і суд прийняв відмову та закрив апеляційне провадження. Таким чином, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось. Чи може бути оскаржене рішення суду першої інстанції в касаційному порядку, наприклад іншим учасником процесу, і як обчислюється строк оскарження?
  9. Чи підлягає видачі виконавчий лист за рішенням суду про визнання права власності? Чи може бути задоволено заяву про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду, яким задоволено позов про визнання права власності?
  10. § 1. Право на звернення до суду за судовим захистом
  11. Вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили (ч. 6 ст. 154 ЦПК). Суд першої інстанції ухвалою забезпечив позов, а потім ухвалив рішення по суті спору, задовольнивши позов. Проте при апеляційному перегляді апеляційний суд скасував рішення суду і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, не вирішивши питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Чи є достатнім рішення апеляційного суду для висновку про те, що заходи забезпечен
  12. Суду якої юрисдикції (загальної чи господарської) належить розглядати справи: 1) про оскарження рішень третейських судів, 2) про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів? Як визначається підсудність таких справ?
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -