<<
>>

Які особливості призначення експертизи в новому ЦПК?

Новий ЦПК містить суттєві доповнення та зміни, пов'язані з порядком призначення експертизи, вимогами до змісту експертизи.

Як і в минулому ЦПК, у новому ЦПК зазначено, що для з'ясування обставин справи, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, ініціативи суду в цьому питанні, як було раніше, немає. Більше того, якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.

Проте у сучасному змагальному цивільному процесі роль суду не є пасивною. Суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.

Таким чином, до інструктивних повноважень суду відноситься обов'язок роз'яснити не лише наслідки ухилення від участі в експертизі. Якщо для вирішення справи висновок експерта має певне значення, а по деяким справах без нього взагалі неможливо вирішити справу, наприклад при заявленні позову про визнання угоди недійсною внаслідок того, що продавець (дарувальник тощо) не розумів значення своїх дій і не міг ними керувати, суд зобов'язаний поставити зазначене питання на обговорення, роз'яснивши наслідки відмови від проведення такої експертизи. Зазначені дії суду є діями по сприянню сторонам у змагальному процесі і не є ініціативою суду про призначення експертизи, так як експертиза буде призначена лише в разі, якщо якась зі сторін (або обидві) на це погодяться.

Щоб у подальшому (можливо при апеляційному оскарженні) сторони не могли посилатися на те, що суд не чітко або взагалі не роз'яснив такі наслідки рекомендується це зробити під розписку (на окремому аркуші). Так, за ч.

1 ст. 146 ЦПК у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

При вирішенні питань про призначення судової експертизи суди повинні керуватися положеннями ЦПК, Закону України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення і проведення судових експертиз, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 р. № 144/5) та враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного СудуУкраїни від 3О травня 1997 р. № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні задавати судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не питання права.

Висновок експертизи буде доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Якщо є дані, що експертиза може бути проведена через невеликий проміжок часу (в межах строку розгляду справи), то провадження у справі бажано не зупиняти, а зразу ж призначати час і місце наступного судового засідання, про що зазначити в ухвалі. Це пов'язано з можливістю оскарження ухвали суду про зупинення провадження у справі, що нерідко безпідставно затягує розгляд справи.

На відміну від минулого ЦПК, в новому кодексі чітко зазначається, якому змісту повинна відповідати ухвала про призначення експертизи (ст. 144 ЦПК), якому змісту повинен відповідати висновок експерта.

Також вперше на законодавчому рівні визначено поняття проведення комісійної та комплексної експертиз та уточнено поняття додаткової і повторної експертиз (статті 147-150 ЦПК).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Які особливості призначення експертизи в новому ЦПК?:

  1. ЗМІСТ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -