<<
>>

В яких випадках суд може відмовити у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких випадках - відмовити у задоволенні заяви по суті, а в яких випадках -залишити заяву без розгляду?

В окремому провадженні специфічне коло суб'єктів цивільного процесу - заявник і заінтересована особа, тобто немає сторін. Так, заявник - це особа, яка порушує справу окремого провадження.

Коло заявників, як правило, регулюється нормами ЦПК.

За змістом ст. З ЦПК заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами з заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки.

Виникнення, зміна чи припинення майнових або особистих немайнових прав нерозривно пов'язано з певними обставинами (діями, подіями), яким закон надає правове значення (юридичні факти). Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом у зв'язку з його втратою, знищенням архівів тощо. Тому закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення. Однак це можливо за певних умов:

1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

3) у заявника немає іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

При відсутності доведеності перших трьох умов у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту повинно бути відмовлено. Якщо ці умови недостатньо чітко виконані при подачі заяви (не мотивовані, не зазначені докази), то суд її залишає без руху для усунення недоліків з відповідним наслідком (ст. 121 ЦПК). При наявності зазначеної четвертої умови (наявність спору про право) згідно з ч. 6 ст. 235 ЦПК заява підлягає залишенню без розгляду і суд роз'яснює заінтересованій особі, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Відмовити у прийнятті заяви про встановлення юридичного факту можна при зверненні до суду за встановленням факту, про які вказано в ч. З ст. 256 ЦПК.

Наведено наступний приклад із судової практики.

У травні 2002 р. С.В. звернувся до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу своїх покійних батьків - СМ. та С.О. Цей юридичний факт йому необхідно встановити для отримання спадщини після двоюрідного брата матері, Ч., померлого у Канаді в липні 1996 р.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 25.06.2002 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду області від 5.08.2002 р., заява залишена без задоволення.

Верховний Суд України, скасовуючи ухвалені судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, у своїй ухвалі від 24.09.2003 р. зазначив наступне.

Залишаючи заяву С.В. без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не вправі звертатися до суду із зазначеною заявою, оскільки із заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звертатися подружжя або кожен із них.

Проте суди не врахували наступне.

Згідно зі ст. 271 ЩІК 1963 р. (ч. 2 ст. 256 ЩІК 2004 р.)

справи про встановлення фактів, від яких залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а також, при неможливості одержання заінтересованими особами відповідних документів або відновлення загублених чи знищених документів, що посвідчують ці факти.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п. 1 постанови від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд може встановлювати і такі факти, що й за іноземним законодавством тягнуть правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах із громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину в особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом).

Під час вирішення справи суд першої інстанції не врахував, що зазначений юридичний факт породжує правовий наслідок і від цього залежить виникнення майнових прав у заявника, зокрема отримання спадщини відповідно до іноземного законодавства (Рішення Верховного Суду України. ~ 2004. - № 1(8).- С. 31 -32).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме В яких випадках суд може відмовити у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких випадках - відмовити у задоволенні заяви по суті, а в яких випадках -залишити заяву без розгляду?:

  1. Стаття 127. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів
  2. ГЛАВА 6 ЗУПИНЕННЯ І ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ. ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
  3. ГЛАВА 6 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ, ЩО МАЮТЬ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
  4. Стаття 259. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення
  5. Стаття 406. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження у справі або залишення заяви без розгляду
  6. Чи можуть сторони домовитись про підсудність їх справи (договірна підсудність) після відкриття провадження у справі та чи буде вона обов'язковою для суду?
  7. Чи правильні дії суду щодо визначення норми матеріального права, що регулює спірні правовідносини, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, якщо зазначений позивачем закон дозволяє йому не сплачувати судовий збір?
  8. Чи є підставою для залишення позову без руху відсутність копій документів, доданих до позовної заяви для третьої особи, оскільки за положеннями ч. 2 ст. 127 ЦПК цій особі направляється лише копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви? Однак це суперечить положенням ч. 1 ст. 120 ЦПК. Як усунути ці розбіжності?
  9. Чи можна постановити ухвалу про забезпечення позову в день надходження відповідного позову та заяви і до відкриття провадження у справі? В якому складі суду постановляти таку ухвалу?
  10. Відповідно до ч. 7 ст. 154 ЦПК заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, повернення такої позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі за цієїпозов-ною заявою. Чи обов'язково у такому разі постановляти ухвалу, який процесуальний порядок постановлення такої ухвали та в який строк суд повинен постановити таку ухвалу?
  11. Якщо на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі окремого провадження вбачається спір про право, то чи можна зразу же залишити заяву без розгляду, так як за змістом ч. 6 ст. 235 ЦПК це можливо лише під час розгляду справи?
  12. В яких випадках суд може відмовити у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких випадках - відмовити у задоволенні заяви по суті, а в яких випадках -залишити заяву без розгляду?
  13. Які умови визначення юрисдикції суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -