Який порядок розгляду заяв про видачу судового наказу?

Відповідно до ст. 102 ЦПК у разі прийняття заявистягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.

Крім зазначених положень закону, законодавець більше ніяких приписів щодо порядку видачі судового наказу не надав.

Видача судового наказу здійснюється у чітко регламентованій законом цивільній процесуальній формі. Він видається суддею одноособово, але суддя діє від імені суду, як органу державної влади (ст. 18 ЦПК). Фактичні обставини справи встановлюються у спрощеному вигляді, тобто перевіряються наявність певних обставин, пов'язаних з характером заявлених вимог, документальні підтвердження цих вимог. Саме вони досліджуються і оцінюються суддею при вирішенні питання про видачу судового наказу. При цьому, безспірність заявленої вимоги перевіряється суддею за певними формальними ознаками, про що йшлося вище.

Перевірка всіх обставин, необхідних для виникнення і руху наказного провадження, здійснюється судом уже на стадії прийняття заяви. Тому при розгляді заяви про видачу судового наказу не потрібно постановляти ухвали про відкриття провадження у справі, про призначення справи до розгляду, не передбачена можливість закриття чи зупинення провадження у справі.

У наказному провадженні дотримуються такі важливі елементи правозастосовної процедури, як прийняття відповідного правозастосовного документу (судове рішення - судовий наказ) "та доведення його до відома заінтересованих осіб.

Разом з тим, як і рішення суду, судовий наказ є кінцевим актом реалізації норм процесуального і матеріального права, а значить і виконання завдання цивільного судочинства.