Чи мають право особи, які беруть участь у справі, просити суд касаційної інстанції прийняти додаткові матеріали на підтвердження незаконності судового рішення?

Статтею 335 ЦПК встановлені межі розгляду справи судом касаційної інстанції і вони стосуються виключно неможливості перевірки обґрунтованості судового рішення, що оскаржується, тобто стосуються питання факту.

У зв'язку з цим суд касаційної інстанції не перевіряєдодаткові матеріали, додані до касаційної скарги, якщо вони стосуються обґрунтованості судового рішення.

Разом з тим, твердити, що до касаційної скарги взагалі не можуть додаватися будь-які нові матеріали є невірним. Так, и. 7 ч. 2 ст. 326 ЦПК передбачено право особи, яка подає касаційну скаргу, зазначити перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, а значить і додати їх до скарги.

Виходячи з того, що у цивільному процесі діють принципи змагальності та рівноправності сторін, відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦПК особи, які беруть участь у справі, отримавши копію касаційної скарги та додані до неї матеріали, вправі направити суду касаційної інстанції свої заперечення, також додавши до них додаткові матеріали. Виникає питання, що це за додаткові матеріали, якщо суд касаційної інстанції не досліджує нові докази, що свідчать про необґрунтованість судового рішення?

Додаткові матеріали, що додаються до касаційної скарги особою, яка подала скаргу, або особою, яка подає заперечення на скаргу, можуть стосуватися виключно перевірки законності судового рішення, тобто порушення (або дотримання) судами норм матеріального чи процесуального права. Зокрема, можуть бути надані документи на підтвердження наявності у сторони пільг по сплаті судового збору, незважаючи на що попередні судові інстанції стягнули з цієї особи судовий збір, оскільки врахування цього документу не означає перевірку обґрунтованості судового рішення, а є застосуванням норм закону. Також новими документами можливо підтвердити факт порушення судом установлених правил про повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, порушення правил належності та допустимості доказів, зупинення провадження у справі, порушення правил виключної підсудності тощо.