Як забезпечити позов до юридичної особи, якщо є дані, що рішення суду без вжиття таких заходів у майбутньому може бути невиконане, однак зазначене може привести до припинення його господарської діяльності?

Особливої гостроти набула проблема забезпечення правильного та однакового застосування законодавства, що регулює забезпечення позову, у спорах, пов'язаних із діяльністю господарських товариств, оскільки необхідно дотримуватися принципу неприпустимості втручання у підприємницьку діяльність та позбавлення права власності, крім випадків, передбачених Конституцією України та відповідними законами.

Таким чином, при розгляді справ, предметом яких є оскарження дій або рішень загальних зборів як органу господарського товариства, тобто питання внутрішньої діяльності товариства, суди повинні мати на увазі положення ст. 39 Конституції України, яка гарантує громадянам право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації і не вправі забороняти проведення загальних зборів господарських товариства. Цим також порушується право на участь у загальних зборах тих учасників товариств, які не оскаржують рішення органів його управління, надане їм ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», а також суперечить змісту забезпечувальних заходів та меті їх застосування, яка полягає у необхідності захисту інтересів учасника процесу, а не позбавлення (порушення) прав інших осіб, зокрема, права на управління товариством.

Разом з тим, суд за наявності для цього підстав має право постановити ухвалу, якою заборонити загальним зборам господарського товариства приймати рішення з окремих питань порядку денного або заборонити товариству, його органам чи учасникам виконувати рішення загальних зборів з окремих питань. В якості критерію для визначення того, чи призведе невжиття заходів забезпечення такого позову до ускладнень чи неможливості виконання рішення суду може слугувати факт необхідності повторного звернення позивача до суду для визнання рішення загальних зборів чи спостережної ради товариства недійсним, якщо такий захід не буде вжито.

Неприпустимим у порядку забезпечення позову є призупинення дії оспорюваного керівниками організацій, членами колегіальних виконавчих органів (генеральними директорами тощо), а також членами рад директорів (спостережних рад) організацій, які уклали трудові угоди з такими організаціями, рішення уповноважених органів про їх звільнення із займаних посад. Таким забезпеченням позову фактично є вирішення позовних вимог, не розглядаючи справу по суті. При цьому слід мати на увазі, що на сьогодні корпоративні спори належать до компетенції господарських судів.