Чи вправі адвокат при наявності ордера вчиняти процесуальні дії, передбачені ст. 31 ЦПК (диспозитивні права)?
Статтею 31 ЦПК передбачені спеціальні (диспозитивні) процесуальні права та обов'язки сторін, зокрема, право на відмову від позову, визнання позову, укладення мирової угоди тощо.
Повноваження адвоката як представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, можугь посвідчуватись, крім довіреності, також ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням, або договором (ч. 4 ст. 42 ЦПК).
Законом України «Про адвокатуру» передбачено дві форми діяльності: індивідуально і у складі об'єднань (ст. 4).
Таким чином, лише ордер, виданий адвокату адвокатським об'єднанням, є документом, що посвідчує його повноваження. Тобто, ордер, виданий адвокатом, який працює індивідуально, не є документом, що посвідчує його повноваження і він повинен надати суду договір з учасником процесу на представництво його інтересів.
Новим ЦПК, на відміну від ст. 115ЦПКУ 1963 р., запроваджено іншу правову конструкцію визначення обсягу повноважень представників. Відповідно до ст. 44 ЦПК представник може вчиняти від імені особи, які він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
Виходячи з наведеного аналізу правових норм випливає наступне. Якщо адвокатське об'єднання видало адвокату ордер на представництво інтересів певної особи, яка бере участь у справі, зазначений адвокат має всі права, в тому числі й перелічені у ст. 31 ЦПК, які має й особа, яку він представляє.
Еще по теме Чи вправі адвокат при наявності ордера вчиняти процесуальні дії, передбачені ст. 31 ЦПК (диспозитивні права)?:
- Службовець не має права вчиняти дії, передбачені ст. 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
- Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (ч.З ст. 27 ЦПК). Чи передбачені в ЦПК заходи протидії зловживанню учасниками процесу своїми процесуальними правами та яким чином вони застосовуються?
- Чи застосовується новий процесуальний закон (нові процесуальні норми) при розгляді справи, яка була розпочата розглядом за часів дії минулого ЦПК?
- Чи застосовується новий процесуальний закон (інші нові процесуальні норми) при перегляді справи, яка була розглянута за часів дії минулого ЦПК (інших процесуальних норм, які втратили силу) ?
- Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦПК суддя-доповідач касаційної інстанції вправі вирішити питання про зупинення рішення (ухвали) суду лише при наявності про це відповідного клопотання особи, яка подала касаційну скаргу. Як це питання вирішується у провадженні у зв'язку з винятковими обставинами?
- Які процесуальні дії повинен здійснити суд, якщо буде встановлено, що апеляційна скарга підписана представником, повноваження якого не підтверджені документально? Чи вправі така особа подати апеляційну скаргу повторно і як буде обчислюватись строк апеляційного оскарження?
- Чи вправі позивач відмовитися від позову в якійсь його частині? Чи відрізняються один від одного такі процесуальні дії, як часткова відмова від позову і зменшення розміру позовних вимог? Якщо відрізняються, то за якими ознаками проводиться таке розмежування?
- Які процесуальні дії суду, якщо при розгляді заяви про оголошення фізичної особи померлою, виникає спір про право цивільне?
- У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
- – Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.
- Що означає положення про те, що суд при проведенні попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову (п. 1 ч.6 ст. 130 ЦПК) ? Які особливості здійснення цієї дії?