У справі беруть участь кілька відповідачів і ухвалено заочне рішення суду. Чи обов'язково, щоб кожен з відповідачів подавав заяву про перегляд заочного рішення до суду, що його ухвалив, у разі їхнього бажання оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку?
Відповідь на зазначене питання можна віднайти лише шляхом системного тлумачення норм ЦПК.
Так, ч. 2 ст. 232 ЦПК передбачено, що заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, може бути оскаржено лише позивачем.
Згідно зі ст. 228 ЦПК відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, що його ухвалив. В силу ч. 2 ст. 224 ЦПК заочний розгляд справи можливий лише при неявці в судове засідання всіх відповідачів. Правом оскарження заочного рішення в апеляційному порядку відповідач наділяється лише внаслідок постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частини Зі4ст. 231 ЦПК).Таким чином, кожен з відповідачів, якщо саме він має намір оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, повинен пройти процедуру перегляду заочного рішення в суді, що його ухвалив.
Наведемо аналогічний приклад із судової практики.
У березні 2005 р. позивач К. звернувся в суд позовом доУправління МВС України в Одеській області, Державного казначейства України про стягнення грошового утримання і моральної шкоди, в якому просив стягнути грошове утримання за час вимушеного прогулу в розмірі 22100 грн. та моральну шкоду в розмірі 108000 грн.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2006 року позов задоволено частково.
8 лютого 2006 р. Управління МВС України в Одеській області звернулося в суд із заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від З березня 2006 р. зазначена заява залишена без задоволення.
З березня 2006 р. Державне казначейство України звернулося в суд із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження заочного рішення районного суду.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2006 р. відмовлено Державному казначейству в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення від 17.01.2006 р.
у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску такого строку.У касаційній скарзі Управління МВС України в Одеській області просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 12.05.2006 р. та заочне рішення районного суду від 17.01.2006 р. і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 29 листопада 2006 р. Управлінню МВС України в Одеській області відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження заочного рішення районного суду, оскільки зазначене рішення не було переглянуте апеляційним судом. Відкрито касаційне провадження за вказаноюкасаційною скаргою в частині оскарження ухвали апеляційного суду Одеської області від 12.05.2006 р.
Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області 21.12.2007 р., яка діяла як суд касаційної інстанції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22.02.2007 р., відхилила касаційну скаргу та залишила ухвалу апеляційного суду без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції своєю ухвалою відмовив у поновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження заочного рішення Державному казначейству України, яке зазначену ухвалу в касаційному порядку не оскаржило.
Управління МВС України в Одеській області в апеляційному порядку заочне рішення не оскаржило, тому ухвалою апеляційного суду його права не порушені, ним же подано касаційну скаргу без попереднього подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке в апеляційному порядку не переглядалось.
Крім того, у справі ухвалене заочне рішення, тому не лише Управління МВС, але й Державне казначейство в силу ст. 228 ЦПК України зобов'язано було також пройти процедуру перегляду заочного рішення в суді першої інстанції, оскільки без проходження цієї процедури цей відповідач не вправі оскаржувати заочне рішення в апеляційному порядку.
Зазначене є необхідним тому, що кожен відповідач для перегляду заочного рішення повинен довести обставини, визначені пунктами 3 і 4 ч. 2 ст. 229 ЦПК України (Архів апеляційного суду Харківської області. — Ухвала від 21.12.2007р.усправі № 1827-кс-07).