Нерідко оскаржується дії державного виконавця щодо порушення строку здійснення виконавчого провадження. Які це строки і як вони обчислюються?
Законом України «Про виконавче провадження» (далі -Закон) встановлено, що державний виконавець відповідно до рішення суду немайнового характеру повинен провестивиконавчі дії у двомісячний строк, а відповідно до інших рішень - протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ст.
25 Закону).Нерідко ці строки порушуються, проте слід відрізняти строки перебування виконавчого документа в органах державної виконавчої служби від строків проведення виконавчих дій, а також потрібно звернути увагу на початок та кінець обчислення строків виконавчого документа.
Так, ст. 25 Закону встановлено, що строк здійснення виконавчого провадження не поширюється на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Підстави для відкладення та зупинення виконавчих дій чітко визначені Законом (статті 32, 34, 35 Закону). Виконавчі дії в цей період не проводяться (ст. 36 Закону), а значить цей термін не включається до строків здійснення виконавчого провадження.
Після закінчення існування обставин, що стали причиною для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець повинен винести постанову про поновлення виконавчого провадження. З цього часу перебіг строку здійснення виконавчого провадження продовжується.
Слід також зазначити, що виконавчі дії зі стягнення періодичних платежів, регресних сум, аліментів перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби протягом часу, визначеного виконавчим документом і у даному випадку порушення строку здійснення виконавчого провадження не буде.