Який склад учасників справи за позовом про визнання права власності у разі втрати позивачем документа, що засвідчу є його право власності?

Статтею 392 ЦК передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визначається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, законодавець визначив, в якій процесуальній формі можна встановлювати факт володіння нерухомістю, якщо втрачений документ, який засвідчує його право власності - це пред'явлення позову про визнання права власності. Однак, у зазначеному випадку відсутня сторона, що оспорює чи не визнає право власності на майно, але відсутній документ, який засвідчує таке право власності і особа, що володіє майном, позбавлена можливості отримати дублікат такого документу, відсутність якого заважає особі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідачем у справі не може бути, наприклад БТІ, оскільки такі бюро здійснюють лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно в межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Проте, згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 7.02.2002 р. № 7/5, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

З урахуванням наведеного, у разі відсутності у позивача можливості отримати дублікат правовстановлюючого документа, до участі у справі повинні притягуватися місцеві.органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в якості третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а не відповідача, так як вони не оспорюють право позивача і не знаходяться (і не знаходились) з ним у матеріально-правовому спорі. При певних обставинах, в якості такої ж третьої особи може притягуватися до участі у справі й відчужувач нерухомого майна позивачу.

Таким чином, розгляд справи відбувається в позовному провадженні, проте без відповідача.

Однак слід звертати увагу на те, що позивач повинен довести відсутність можливості отримати дублікат документа про своє право власності. Незважаючи на те, що єдиного нормативно-правового акту про порядок отримання дублікату документа немає, однак є деякі такі акти з певних питань: ст. 53 Закону України «Про нотаріат» встановлено порядок видачі дублікатів нотаріально посвідчених документів; ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»; п. 20 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок; п. ЗО Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України. У разі можливості отримання дублікату документа про власність, який втрачено, право на пред'явлення позову про визнання права власності у такому разі не виникне.