Статтею 191 ЦП К надано суду право відкласти розгляд справи або оголосити перерву в її розгляді. Зокрема, відкласти розгляд справи суд може у випадках, встановлених цим Кодексом. Що це за випадки та яка різниця, між відкладенням та перервою?
Справа не завжди може бути розглянута у призначений час у першому же судовому засіданні, хоча саме на це направлені норми нового ЩІК (принцип концентрації процесу). У практиці розгляду і вирішення цивільних справвиникають немало випадків, коли при розгляді справи по суті виявляються такі обставини, які не дають можливості суду ухвалити у справі рішення, а тягнуть за собою всілякі ускладнення, перешкоди з метою вчинення певних процесуальних дій.
Одними з таких ускладнень є відкладення та перерви в судовому засіданні, про що йдеться в ст. 191 ЦПК.
Нерідко суди плутають відкладення розгляду справи від оголошення в розгляді справи перерви, що призводить до суттєвих помилок, оскільки вони відрізняються між собою як за підставами, так і за наслідками.
Підстави відкладення розгляду справи передбачені ч. 1 ст. 191 ЦПК. Це: 1) випадки, встановлені цим Кодексом (наприклад, ст. 169 ЦПК); 2) у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді; 3) залучення до участі в справі інших осіб.
"У деяких інших нормах ЦПК зазначені випадки відкладення розгляду справи, які перешкоджають розгляду справи. Так, розгляд справи має бути відкладеним у разі неявки в судове засідання перекладача, коли одна із сторін не володіє державною мовою. Розгляд справи має бути відкладеним у разі, якщо відповідач не отримав копії позовної заяви та доданих до неї документів і не зміг підготуватися до розгляду справи або в разі пред'явлення відповідачем зустрічного позову, а позивач просить надати йому термін для підготовки надання заперечень на цей позов тощо. Невиконання судом таких вимог призведе до порушення принципу змагальності цивільного процесу, а значить буде підставою для скасування рішення суду.
Підстави для оголошення перерви передбачені в ч. 2 ст. 191 ЦПК. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказав суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.
Наслідком відкладення розгляду справи є її розгляд спочатку (ч. 6 ст. 191 ЦПК) в силу принципу безперервності, а в разі оголошення перерви - призначається день нового судового засідання для продовження розгляду справи (ч. З ст. 191 ЦПК).
Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.
Еще по теме Статтею 191 ЦП К надано суду право відкласти розгляд справи або оголосити перерву в її розгляді. Зокрема, відкласти розгляд справи суд може у випадках, встановлених цим Кодексом. Що це за випадки та яка різниця, між відкладенням та перервою?:
- Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді
- Стаття 150. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді
- § 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі
- 55. Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні.
- Чи може бути пред'явлений позов до суду (судді), зокрема, про відшкодування шкоди при затягуванні розгляду справи чи вчиненні (або невчиненні) інших дій при розгляді справи?
- Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- В яких випадках суд може відмовити у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких випадках - відмовити у задоволенні заяви по суті, а в яких випадках -залишити заяву без розгляду?
- При скасуванні ухвали суду першої інстанції в яких випадках апеляційний суд вправіпостановити нову ухвалу, а в яких випадках вирішує питання про передачу справи на новий розгляд?
- Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
- Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК у випадках, встановлених пунктами 1,3,4, 9, 10 частини першої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. На підставі якого нормативно-правового акту народні засідателі притягуються до участі у справі і яке їх правове положення в процесі? Який порядок розгляду справи за участю народних засідателів?
- Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
- Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван