Чи вправі суд з власної ініціативи допитати свідка, якщо це потрібно для ухвалення законного і обґрунтованого рішення?
Не вправі, це є порушенням принципу змагальності.
Наприклад, при розгляді цивільної справи за позовом М.В.В. до М. Д .Б. про встановлення батьківства та стягнення аліментів Жовтневий районний суд м.
Харкова у рішенні від 5.12.2005 р. про відмову в задоволенні позову зазначив, що з ініціативи суду був допитаний лікар-гіне-колог С. У ході судового засідання суд не ставив питання про допит цього свідка на обговорення (Архів Жовтневого районного суду м. Харкова. — Справа Л£ 2-463 за 2005рік).У даному випадку суд проявив активність з благим наміром, проте неправильно цю активність застосував, порушивши загальні засади відправлення судочинства.
Відповідно до ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Обов'язки суду у змагальному процесі чітко визначені. Тому, якщо суд вважає за необхідне отримати певні докази, як-то: витребувати документи, допитати свідків, призначити експертизу тощо, він зобов'язаний зазначене питання поставити на обговорення учасників процесу, роз'яснивши для підтвердження якого факту (обставини) це потрібно та які можуть наступити наслідки відмови у підтвердженніцього факту, і в залежності від отриманих відповідей вирішити це питання. При запереченні проти таких дій суду з боку учасника процесу, який зобов'язаний був цей факт довести, суд не повинен проявляти активність, а, в залежності від обставин, визнати факт як існуючий або відмовляє в його визнанні. Також важливим є правильне оформлення зазначених дій в судових процесуальних документах, аби вищестоящі судові інстанції мали змогу дати їм належну правову кваліфікацію в разі оскарження судового рішення.
Еще по теме Чи вправі суд з власної ініціативи допитати свідка, якщо це потрібно для ухвалення законного і обґрунтованого рішення?:
- Яким чином розглянути справу в строк, визначений ст. 157 ЦПК (не більше двох місяців), якщо по багатьом справам слід отримати висновки експертів, відповіді на запити, допитати свідків, а також потрібно суду проаналізувати всі обставини справи для ухвалення законного та обґрунтованого рішення?
- Чи вправі суд, не призначаючи експертизу у справі, яку він розглядає, обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, який було отримано і покладено в основу рішення суду при розгляді іншої справи або іншим судом? Якщо не вправі, то які правові наслідки можуть наступити, якщо на основі такого висновку експертизи суд ухвалив своє рішення?
- Чи вправі суд зі своєї ініціативи скасувати заходи забезпечення позову після набрання судовим рішенням законної сили? Чи можуть бути вчинені такі діл з ініціативи суду до набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позову?
- Якщо дати, повідомлення в пресу позивач в силу фінансових можливостей не може, то чи може суд з власної ініціативи провести таку публікацію та хто буде оплачувати оголошення?
- Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
- Відповідно до принципів змагальності та диспозитив-ності суд не вправі розглядати позов за відсутності позивача, якщо він про це не просить. Якщо суд все ж таки у такій ситуації ухвалив рішення, то які повноваження апеляційного суду?
- Чи вправі позивач зменшити розмір позовних вимог, якщо дав згоду на ухвалення заочного рішення?
- Уп.4ч.1 ст. 215 ЦПК передбачено, що повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення суду. Чи вправі суд у своєму рішенні визначити порядок виконання рішення суду, зазначити про відстрочку або розстрочку виконання та вжити заходи забезпечення його виконання? Якщо вправі, то який порядок вирішення цих питань?
- Чи вправі суд вийти за межі позовних вимог при розгляді певних категорій справ, якщо це передбачено нормами матеріального закону?
- Чи вправі суд зупинити вирішення питання про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні у разі подання боржником скарги на це рішення у вищестоящу судову інстанцію держави, суд якої ухвалив рішення?
- Чи вправі суд допитати свідків, які з'явилися, при відкладенні розгляду справи у відсутності якоїсь із сторін у справі?
- Чи може суд зі своєї ініціативи в порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК подовжити строк розгляду справи, якщо є для цього підстави, однак сторони такого клопотання не заявляють або заперечують проти цього?
- Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення
- Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
- Зап.Зч.1 ст. 256 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Чи не повинні ці справи розглядатися в позовному провадженні?
- 86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.