У чому особливості розмежування справ, які підлягають розгляду за правилами цивільного і кримінального судочинства?
Призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах (ст. 1 КПК).
Відповідно, розгляд судом кримінальної справи по суті, розгляд скарг учасників кримінального судочинства на дії (бездіяльність) або рішення органу дізнання, слідчого, прокурора, якими порушуються або обмежуються їх права (відмова в порушенні кримінальної справи, відмова в допуску конкретного захисника, відсторонення обвинуваченого від посади, відмова в наданні побачення із захисником, зупинення, закриття провадження у кримінальній справі тощо), здійснюється за правилами, встановленими КПК.
Тому такі справи не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.Звичайно, що недоліки регулювання КПК є, тому правильно зазначається про необхідність в окремій статті нового КПК сформулювати порядок здійснення дієвого судового контролю з метою недопущення порушень права і свобод людини і громадянина у стадії досудового слідства, в якій чітко визначити, з яких питань лише суд може приймати рішення та які саме рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідчих, прокурорів можуть бути предметом судового розгляду (Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 138-139 ).
Нерідко суди допускають помилки у виборі виду судової юрисдикції.
Так, Орджонікідзевський районний суд м. Харкова ухвалою від 26.02.2005 р. відмовив у прийнятті позову К. до слідчого Орджонікідзевського райвідділу міліції С. про поновлення порушеного права з підстав п. 1 ст. 136 ЦПК 1963 р., оскільки діяльність посадових осіб досудового слідства не належить до управлінської сфери і тому справа не могла розглядатися у порядку цивільного судочинства. Позов був пред'явлений у зв'язку з діями слідчого у кримінальній справі, який своєю постановою не допустив до участі щодо захисту родича К.
певного адвоката, з яким укладено угоду. Однак ухвалою апеляційної інстанції від 28.04.2005 р. ухвала районного суду скасована з направленням справи до районного суду зі стадії прийняття позову до розгляду з посиланням на статті 55, 124 Конституції та п. 4.2 Рішення Конституційного суду України від 23.05.2001 р. (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України 1963 р.) (Ухвала від 28.04.2005 р. - Архів апеляційного суду Харківської області).На нашу думку, судом апеляційної інстанції не враховано, що за ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Це право треба розуміти як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого, підсудного при захисті від обвинувачення з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи. Питання про вибір захисника та його допущення до участі в кримінальній справі врегульовано нормами КПК України. Оскільки спір виник з дій слідчого у кримінальній справі, тому спір має розглядатися за нормами КПК, а значить ухвала районного суду була вірною.
Раэрм з тим, слід звернути увагу на те, що інші справи за позовами (заявами) осіб, які утримуються під вартою та підозрювані у вчиненні злочинів, а також засуджених, що не пов'язані з розслідуванням кримінальної справи та не пов'язані із необхідністю при їх розгляді застосовувати норми кримінального, кримінально-процесуального законодавства, розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це можуть бути справи про оскарження зазначеними особами дій (бездіяльності) чи рішень адміністрацій слідчих ізоляторів, установ, що виконують покарання, або справи з інших вимог до них про захист їх прав, свобод або інтересів (по поводу неналежних умов утримання під вартою, застосування дисциплінарних стягнень, відшкодування шкоди тощо). Так, у порядку цивільного судочинства піддягають розгляду скарги на постанови чи ухвали в кримінальній справі щодо відшкодування шкоди згідно з додо-женням ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодуван* ня шкоди, завданої громадянинові незашщшдзд діями органів дізнання, попереднього слідства, лрокуращфи і суду».
Еще по теме У чому особливості розмежування справ, які підлягають розгляду за правилами цивільного і кримінального судочинства?:
- Як правильно розуміти положення ст. 16 ЦПК щодо недопущення розгляду в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства? Чи можна за правилами ЦПК, наприклад, розглядати позов про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та про визнання права власності на нерухомість?
- Чи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства справи за позовами прокурорів про спростування недостовірної інформації, викладеної в матеріалах внутрішніх перевірок, пов'язаних зі здійсненнямслужбової діяльності прокурорів?
- ЦПК передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства (п. 4 ч. 1 cm. 201). Які особливості такої підстави для зупинення провадження у справі?
- У чому особливості правового регулювання та значення стадії підготовки справи до судового розгляду в новому ЦПК?
- Згідно з положеннями ч. З ст. 60 ЦПК доказуванню підлягають лише обставини, які мають значення для справи і щодо яких у осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Чи правильно, що всі інші безспірні факти не підлягають доведенню?
- Чому при настанні одних підстав провадженняу справі закривається, а при інших — заява залишається без розгляду? Які особливості їх застосування?
- Чи вправі суд апеляційної інстанції зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства?
- Які процесуальні особливості розгляду справ про усиновлення? Чи передбачена законом участь прокурора при розгляді цієї справи?
- Які правила цивільного судочинства, що застосовує суд першоїінстанції, не діють при розгляді справи в суді касаційної інстанції?
- Судовий розгляд цивільних і кримінальних справ у копних судах
- Які особливості порядку розгляду справ даної категорїі?
- Які особливості розгляду справ про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи?
- Відповідно до ст. 304 ЦПК в апеляційному суді справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою про апеляційне оскарження. Які саме загальні положення ЦПК апеляційний суд не застосовує?
- 1.2. Правова природа фактів, що мають юридичне значення і підлягають встановленню у порядку цивільного судочинства
- 8. Судочинство в справах кримінально- адміністративних.
- 4. Оформлення кримінальних справ у стадії попереднього розгляду справ
- 4. Поняття цивільного процесу (судочинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- За невиконання судового рішення державним виконавцем на посадову особу підприємства накладено штраф. Хто (боржник, стягувач чи посадова особа) вправі оскаржити постанову державного виконавця і за правилами якого виду судочинства справа підлягає розгляду?
- Які особливості ухвалення рішення суду в попередньому судовому засіданні? У чому особливості визнання відповідачем позову? Чи може суд не прийняти визнання відповідачем позову і в яких випадках?
- Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПКрішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Така ж процедура діє і в суді апеляційної інстанції (ст. 313 ЦПК). Разом з тим, згідно зп.2 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справи. Як бути, коли судове рішення взагалі не під