Чи обов'язково проводити судовий процес державною мовою та чи повинна позовна заява подаватися до суду викладеною лише державною мовою?
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. За ст. 10 Закону України «Про судоустрій» судочинство в Україні провадиться державною мовою.
Це також передбачено в ст. 7 ЦПК.Спеціальним законом у сфері використання мови є Закон УРСР «Про мови в Українській PCP», у якому в ст. 18 зазначено, що судочинство ведеться державною мовою. У певних випадках можуть використовуватись інші національні мови. Проте ст. 7 ЦПК такого не передбачає.
Водночас ст. 18 Закону «Про мови в Українській PCP», ст. 10 Закону «Про судоустрій» та ст. 7 ЦПК регулюють однакові відносини, проте між ними виникає зазначенаколізія. У такому випадку, коли всі ці норми є нормами однакової юридичної сили, так як містяться в законах, то за загальними правилами теорії права про вирішення колізійних норм слід застосовувати ту норму, яка прийнята пізніше, - тобто ст. 7 ЦПК.
Таким чином, застосування в цивільному судочинстві інших норм неможливе.
Частина 2 ст. 7 ЦПК дає вичерпний перелік процесуальних дій, які особи, які беруть участь у справі, можуть вчиняти іншою національною мовою, користуючись послугами перекладача. В цьому переліку немає такого права як подання позовної заяви. Тому позовна заява, апеляційна чи касаційна скарги повинні подаватись державною мовою.
Еще по теме Чи обов'язково проводити судовий процес державною мовою та чи повинна позовна заява подаватися до суду викладеною лише державною мовою?:
- Як реагувати суду на заявлене клопотання особи, яка володіє державною мовою, однак бажає давати пояснення рідною для неї мовою, наприклад, російською (співвідношення ч. 2 ст. 7 та ч. 2 ст. 55 ЦПК)?
- У ч. 1 ст. 124 ЦПК зазначено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам, статей 119 і 120 цього Кодексу, а також подається до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову. Про які конкретно правила йде мова та чи потрібно по ньому проводити попереднє судове засідання?
- Відповідно до п/п з) п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» розмір державного мита при поданні апеляційної (касаційної) скарги складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Чи повинна сторона сплачувати судовий збір (державне мито до прийняття закону про судовий збір) при поданні апеляційної (касаційної) скарги, якщо рішення оскаржується лише в частині стягнення судових витрат?
- За положеннями ст. 55 ЦПК перекладач повинен вільно володіти мовою, якою здійснюється цивільне судочинство. Чи слід та яким документом про освіту можливо перевірити знання ним цієї мови? Хто повинен здійснювати офіційний переклад судового рішення?
- Якого змісту повинна бути заява боржника про скасування судового наказу? Чи в обов'язковому порядку судовий наказ підлягає скасуванню?
- Згідно зч.4 ст. 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Чи є обов'язковим для суду такий вирок, в якому визначений розмір шкоди, завданого особі? Чи є обов'язковим для суду, що розглядає цивільну справу, постанова слідчих органів та з яких питань?
- Стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
- Чи повинен суд першої інстанції направляти до апеляційного суду справу, якщо подана лише заява про апеляційне оскарження без подання апеляційної скарги і строк для її подачі закінчився?
- Чи зобов'язаний суд при видачі судового рішення особам, які беруть участь у справі, що не володіють мовою судочинства, перевести його на їх рідну мову?
- Особливості державного обов’язкового особистого страхування працівників ОВС як одного з видів їх матеріального забезпечення
- § 13. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню
- Зазначаючи в ст. 82 ЦПК про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, законодавець не вказав, у якій формі таке звернення подається до суду. Чи може таке клопотання бути викладено безпосередньо в позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, чи обов'язково повинно бути викладено в окремій заяві?
- 7.37. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації майна державного, комунального майна або підприємств та "їх подальшого використання
- Чи може суд касаційної інстанції скасувати судове рішення суду першої чи апеляційної інстанцій з тих підстав, що при новому розгляді ці суди не виконали і не врахували тих висновків і мотивів, які для них є обов'язковими і були зазначені в ухвалі про скасування попереднього судового рішення?
- Яким чином суд може зобов'язати сторону в попередньому судовому засіданні надати докази, які, на думку суду, є обов'язковими для правильного вирішення справи?
- Чи можливо видати декілька виконавчих листів у випадку, коли виконання рішення суду повинно проводитись в декількох місцях?
- Зап.Зч.1 ст. 256 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Чи не повинні ці справи розглядатися в позовному провадженні?