Чи обов'язково проводити судовий процес державною мовою та чи повинна позовна заява подаватися до суду викладеною лише державною мовою?

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. За ст. 10 Закону України «Про судоустрій» судочинство в Україні провадиться державною мовою.

Спеціальним законом у сфері використання мови є Закон УРСР «Про мови в Українській PCP», у якому в ст. 18 зазначено, що судочинство ведеться державною мовою. У певних випадках можуть використовуватись інші національні мови. Проте ст. 7 ЦПК такого не передбачає.

Водночас ст. 18 Закону «Про мови в Українській PCP», ст. 10 Закону «Про судоустрій» та ст. 7 ЦПК регулюють однакові відносини, проте між ними виникає зазначенаколізія. У такому випадку, коли всі ці норми є нормами однакової юридичної сили, так як містяться в законах, то за загальними правилами теорії права про вирішення колізійних норм слід застосовувати ту норму, яка прийнята пізніше, - тобто ст. 7 ЦПК.

Таким чином, застосування в цивільному судочинстві інших норм неможливе.

Частина 2 ст. 7 ЦПК дає вичерпний перелік процесуальних дій, які особи, які беруть участь у справі, можуть вчиняти іншою національною мовою, користуючись послугами перекладача. В цьому переліку немає такого права як подання позовної заяви. Тому позовна заява, апеляційна чи касаційна скарги повинні подаватись державною мовою.