<<
>>

Які особливості порядку розгляду справ даної категорїі?

Як слідує із ст. 269 ЦПК заявником передачі безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади може бути лише орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Органами, уповноваженими управляти майном відповідної територіальної громади, є органи місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цими органами є сільські, селищні, та міські ради, а також виконавчі органи, на території якої знаходиться виявлений об'єкт нерухомості. У містах безпосереднім органом, яким подається заява до суду, виступає департамент комунальної власності (управління комунальної власності) відповідної міської ради.

У разі пред'явлення такої заяви фізичною особою, яка, зокрема, може доводити, що безперервно, відкрито і добросовісно володіє цим майном як безхазяйним, суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК, а у разі помилкового відкриття провадження - його слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК. У даному випадку фізична особа вправі заявитипозов у порядку позовного провадження про визнання права власності на набувальну давність.

Крім того, орган місцевого самоврядування повинен подати заяву про перехід у власність територіальної громади саме нерухомої речі, перелік яких наведений у ч. 1 ст. 181 ЦК. При заявленні вимоги щодо рухомої речі наступають наслідки, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК (відмова у відкритті провадження у справі).

Умовою відкриття провадження у справі за заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність за правилами виключної підсудності є взяття такої речі на облік та закінчення одного року з дня прийняття такої речі на облік (ст. 271 ЦПК). Інакше суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації (ч.

1 ст. 270 ЦПК).

Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 28.09.2005 р. № 417 "Про затвердження Порядку взаємодії між підрозділами державної податкової служби України під час роботи з безхазяйним майном" завдання щодо виявлення безхазяйного майна покладено на органи ДПА України. Цим же наказом встановлено порядок виявлення та первинного обліку безхазяйного майна.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 7.02.2002 р. № 7/5 (з відповідними змінами) "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" державну реєстрацію прав власності здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації в межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п.1.3).

Крім того, цей же орган, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, визначено й Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень». Так, у п. 5 Прикінцевих положень цього Закону зазначено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Зміст заяви органа місцевого самоврядування, яка подається до суду, викладена в ст. 270 ЦПК і важливим є перевірка повноти наведених фактів. Наприклад, заявник повинен чітко викласти основні характеристики нерухомої речі, що передбачає опис нерухомого майна, отриманий у порядку технічної інвентаризації (розмір земельної ділянки, будівлі, її частини, споруди та інші характеристики, перелік яких встановлюється нормативно-правовими актами, вартість нерухомого майна, призначення нерухомості, процент зношеності тощо). Крім того, заявник повинен надати документи про взяття нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, зокрема, інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно на бланку відповідного БТІ, рішення реєстратора прав власності на нерухоме майно про взяття речі на облік (глава 5 зазначеного вище наказу Мінюсту). Важливим є перевірка повноти публічного виклику, що передбачає надання доказів дачі оголошення (публікації) через засоби масової інформації про взяття відповідної нерухомої речі на облік.

У разі невідповідності такої заяви вимогам закону повинні застосовуватись правові наслідки (санкції), передбачені ст. 121 ЦПК.

Зазначені докази підлягають перевірці судом за всіма правилами оцінки доказів, передбачених ст. 212 ЦПК.

Крім того, суд вправі і з власної ініціативи деякі документи перевірити, що е особливістю доказової діяльності суду в окремому провадженні (ч. 2 ст. 235 ЦПК).

На жаль, ЦПК не вказує на строк, в який повинно бути зроблено публікацію в засоби масової інформації про взяття нерухомої речі на облік, а також на перелік таких ЗМІ, змісту оголошення, як, наприклад, це зроблено щодо публікації про виклик держателя втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя (ст. 263 ЦПК). Також відсутні зазначення про наслідки порушення порядку дачі оголошення. Крім того, у даному випадку передбачений публічний виклик до звернення до суду, а в повноваженнях суду лише контроль за такою процедурою (яка, до того ж, не встановлена), тоді як публікацію про виклик держателя втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя дає сам суд, тобто передбачений публічний судовий виклик.

Оголошення про взяття нерухомої речі на облік повинно мати певну інформованість, оскільки має на меті виявлення заінтересованих осіб щодо цієї нерухомості та захисту ними своїх прав і повинно бути гарантією від необгрунтованого позбавлення права власності цієї особи.

На нашу думку, відсутність будь-якої інформативності у такому оголошенні повинна бути наслідком або відмови у задоволенні заяви, або передбачати вимогою суду про здійснення повторного оголошення. У випадку ухвалення рішення на підставі такого оголошення таке рішення підлягає скасуванню.

У зв'язку з наведеним, законодавцю потрібно встановити єдиний процесуальний регламент дачі оголошення про взяття нерухомої речі на облік у засобі масової інформації і процесуальний порядок, установлений щодо виклику держателя втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя, найбільш підгодить до зазначеної категорії справ.

Глава 8 ЦПК щодо розгляду справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність безпосередньо не передбачає необхідності проведення попереднього судового засідання, як, наприклад, зазначено в ст. 248 ЦПК щодо справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Разом з тим, це не означає, що підготовчі дії не повинні проводитись, оскільки за змістом ст. 272 ЦПК вбачається, що суд повинен встановити всіх заінтересованих осіб та повідомити їх про дату судового засідання. Це можливо вчинити лише завдяки проведенню попереднього судового засідання, в якому за участю заявника виявити таких осіб, при необхідності вирішити питання про виклик до суду представників БТІ, житлово-експлуатаційних, податкових органів в якості свідків або заінтересованих осіб тощо. Тому, враховуючи, що строки розгляду таких справ є загальними, а не скороченими, положення ч. 7 ст. 130 ЦПК (обов'язковість проведення попереднього судового засідання) підлягає застосуванню.

У разі, якщо в результаті таких підготовчих дій або при розгляді справи буде виявлено не просто заінтересовану особу, а власника, який заявить свої вимоги на нерухому річ (витребування речі з чужого незаконного володіння), щодо якої заявлено вимогу про її безхазяйність та передачу у власність комунальної власності, суд в силу ч. 6 ст. 235 ЦПК залишає заяву без розгляду і роз'яснює, що спір може бути розглянутим лише в позовному провадженні.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Які особливості порядку розгляду справ даної категорїі?:

  1. Стаття 177. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження
  2. Стаття 196. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
  3. Судовий розгляд справи
  4. Особливості розгляду справ про встановлення фактів, що минуть юридичне значення
  5. Заочний розгляд справи
  6. Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження
  7. Стаття 249. Розгляд справи
  8. Стаття 254. Розгляд справи
  9. Стаття 272. Розгляд справи
  10. Стаття 277. Розгляд справи
  11. Стаття 281. Розгляд справи
  12. Стаття 285. Розгляд справи
  13. § 2 . Умови заочного розгляду справи
  14. § 3. Порядок заочного розгляду справи
  15. § 3. Розгляд справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
  16. ЗМІСТ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -