Чи застосовується новий процесуальний закон (нові процесуальні норми) при розгляді справи, яка була розпочата розглядом за часів дії минулого ЦПК?
ЦПК зворотної сили немає. У ч. З ст. 2 ЦПК сформульовано загальне правило дії процесуальних норм в часі: провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Якщо під час провадження у справі цивільний процесуальний закон змінився (або деякі його норми), то суд зобов'язаний застосувати новий закон, незалежно від часу відкриття провадження у справі. При цьому всі процесуальні дії, здійснені до зміни закону, будуть зберігати свою юридичну силу і їхнього повтору з мотивів зміни законодавства не потребується. Таким же чином слід поступати і судам вищестоящих інстанцій. При перегляді судового рішення, яке ухвалене до зміни (або прийняття) законодавства, процесуальні дії суду та учасників процесу аналізуються з огляду на ті процесуальні норми, що були чинними на час їх вчинення, а свій висновок у справі ці суди вже роблять за правилами нового ЦПК.
Еще по теме Чи застосовується новий процесуальний закон (нові процесуальні норми) при розгляді справи, яка була розпочата розглядом за часів дії минулого ЦПК?:
- Чи застосовується новий процесуальний закон (інші нові процесуальні норми) при перегляді справи, яка була розглянута за часів дії минулого ЦПК (інших процесуальних норм, які втратили силу) ?
- Які процесуальні особливості розгляду справ про усиновлення? Чи передбачена законом участь прокурора при розгляді цієї справи?
- Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
- Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
- У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
- За змістом п.іч.1 ст. 201 ЦПК зупинити провадження у справі можливо у разі смерті особи, яка була стороною у справі. Чи застосовується ця норма права у випадку смерті третьої особи?
- З цієї неконкретизованої норми права випливає багато запитань: яка форма і зміст заперечення, чи можна такі заперечення подавати під час розгляду справи апеляційним судом або просити про продовження цього строку та чи можливо до заперечення додавати нові докази?
- Статтею 191 ЦП К надано суду право відкласти розгляд справи або оголосити перерву в її розгляді. Зокрема, відкласти розгляд справи суд може у випадках, встановлених цим Кодексом. Що це за випадки та яка різниця, між відкладенням та перервою?
- У чому особливості призначення або заміни законного представника судом та яка процедура вирішення цього питання при розгляді справи?
- Якщо суд не розглянув заяву про відвід судді, чи є це безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК? Чи може апеляційний суд не погодитись з ухвалою про відхилення заяви про відвід судді і з цієї же підстави скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд?
- Відповідно до п.Зч. 1 ст. 215 ЦПК у мотивувальній частині рішення суду повинні бути зазначені норми матеріального та процесуального закону, якими суд керувався при ухваленні рішення. Вказане положення стосується й суду апеляційної інстанції (ст. 316 ЦПК). Яким чином має реагувати суд касаційної інстанції на порушення цієї правової норми, допущеними судом першої чи апеляційної інстанцій (або обома судами)?
- Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПКрішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Така ж процедура діє і в суді апеляційної інстанції (ст. 313 ЦПК). Разом з тим, згідно зп.2 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справи. Як бути, коли судове рішення взагалі не під
- Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
- Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
- Чи може бути пред'явлений позов до суду (судді), зокрема, про відшкодування шкоди при затягуванні розгляду справи чи вчиненні (або невчиненні) інших дій при розгляді справи?
- Чи допускається при розгляді справи процесуальна аналогія?