<<
>>

У позовній заяві крім відповідача позивач указав про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Чи зобов'язаний суд у такому разі притягувати цю особу для участі у справі в будь-якому випадку?

Чіткої відповіді на зазначене питання ЦПК не містить, тому для цього треба проаналізувати у системному зв'язку його норми, що стосуються третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У ч. 1 ст. 35 ЦПК зазначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступати у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Із цього випливає, що основною ознакою інституту третіх осіб у цивільному процесі є те, що вони вступають в уже розпочатий іншими учасниками спору процес.

Ініціаторами залучення зазначених осіб у процес є: 1) особи, які беруть участь у справі, 2) суд, 3) самі треті особи (статті 35-36 ЦПК).

З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 36 ЦПК).

Таким чином, безспірно, що в наявності так званий складний юридичний факт, що є передумовою виникнення цивільних процесуальних правовідносин, оскільки потрібно не лише ініціатива певних осіб щодо залучення третьої особи до участі у процесі, а й постановлення судом ухвали при вирішенні цього питання.

Крім того, в ст. 119 ЦПК, яка визначає зміст позовної заяви, що пред'являється до суду, не йдеться про те, іцо позивач повинен зазначити в позовній заяві й про інших осіб, зокрема про третю особу, а лише про відповідача (п. 2 ч. 2 цієї статті).

Разом з тим, аналіз статей 120, 127 ЦПК вказує на те, що позивач ще до вирішення питання про відкриття провадження у справі, повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх доданих документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а суд після відкриття провадження у справі повинен направити третій особі копію позовної заяви. І лише потім, на стадії провадження у справі до судового розгляду, проводячи попереднє судове засідання суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі (п. 2 ч.б ст. 130 ЦПК).

Проте, ч. 4 ст. 119 ЦПК вказує на те, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. Це означає, що позивач вправі (а у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 36 ЦПК - зобов'язаний) ініціювати притягнення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з посиланням на підстави такої участі та з дотриманням положень ст. 35 ЦПК.

Разом з тим, для вирішення питання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, сам факт зазначення про цю особу в позовній заяві не має для суду правового значення. Зазначення у позовній заяві про таку особу та підстави її участі у справі може сприйматися судом як інформація, яка необхідна для обговорення цього питання після відкриття провадження у справі, а саме під час проведення попереднього судового засідання, про що постановляється відповідна ухвала. Цим самим і буде виконана вказівка ч. 6 ст. 36 ЦПК про постановлення ухвали. Якщо ж питання про залучення третьої особи виникне в ході судового розгляду, то суд повинен постановити окрему мотивовану ухвалу.

У зв'язку з таким складним підходом до вирішення цього питання, найбільше виникає проблем відносно залученнядо участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У судовій практиці в цьому питанні просліджується дві крайності: або суд ігнорує будь-які права таких осіб і ухвалює рішення, які впливають на їх права та обов'язки, або суд притягує всіх, на кого вказали сторони і хто фігурує в матеріалах справи, а це, в свою чергу, призводить до фактичної неможливості розглянути справу через почергові неявки в судове засідання і т.п. Крім того, якщо суд залучить їх до участі у справі, в силу ст. 158 ЦПК він буде зобов'язаний повідомляти їх про дату судового засідання, а вищестоящі судові інстанції у безумовному порядку можуть скасувати правильне по суті рішення, якщо вони не були належним чином повідомленими про дату судового засідання. Для вищестоящих судових інстанцій це питання також є болючим, оскільки рішення суду на права чи обов'язки таких третіх осіб може не впливати, проте вони були залучені в процес, набули статусу осіб, які беруть участь у справі, і повинні належним чином повідомлятися про судові засідання.

У зв'язку з цим, вирішуючи питання про залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, суд повинен керуватися чіткими юридичними критеріями, які визначають умови такої участі і цей критерій повинен вказувати на прямий юридичний інтерес цієї особи щодо вирішення справи, наслідком якого буде вплив на їх права та обов'язки. Зокрема, такими критеріями є:

1) обов'язкова наявність матеріально-правових відносин між третьою особою та однією із сторін;

2) матеріально-правові відносини третьої особи й однієї із сторін мають передбачати можливість спору про право цивільне між третьою особою й особою, на боці якої вона виступає.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме У позовній заяві крім відповідача позивач указав про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Чи зобов'язаний суд у такому разі притягувати цю особу для участі у справі в будь-якому випадку?:

  1. Стаття 128. Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі
  2. Особи, які беруть участь у справі
  3. 3,1. Участь у справі органів державної влади та місцевого самоврядування для подання висновків та висловлення своєї думки щодо вирішення справи по суті
  4. Треті особи як суб’єкти позовного провадження
  5. Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору між сторонами
  6. Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
  7. Стаття 35. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
  8. Стаття 36. Порядок залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог
  9. § 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
  10. § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
  11. ЗМІСТ
  12. У позовній заяві крім відповідача позивач указав про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Чи зобов'язаний суд у такому разі притягувати цю особу для участі у справі в будь-якому випадку?
  13. Що означає положення ч. З ст. 36 ЦПК про те, якщо від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї?
  14. Чи вправі суд замінити чи звільнити певну особу від участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, якщо прийде до висновку про те, що ця особа була помилково залучена до участі у справі?
  15. Разом з тим, дійсно є зовсім незрозумілим положення ч. 1 ст. 120 ЦПК, яка передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Якщо ж ст. 127 ЦПК не вимагає від суду обов'язку направляти третім особам копії доданих до позовної заяви документів, то постає питання: куди їх дівати? Адже у справі не повинно бути документів справи, які не підшиваються та не нумеруються.
  16. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 301 ЦПК при підготовці справи до розгляду апеляційним судом суддя-доповідач з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі. Чи означає це, що суд апеляційний суд вправі залучити до участі у справі, наприклад, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яку суд першої інстанції помилково не залучив до участі усправі?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -