<<
>>

Чи можливо змінити спосіб і порядок виконання рішення суду і замість стягнутих на користь стягувана грошових коштів передати йому майно боржника? Чи не означає це зміна судом предмета позову?

Слід звернути увагу на те, що ст. 217 ЦПК передбачає, що при ухваленні рішення по суті спору суд вправі визначити порядок його виконання, про що зазначає в рішенні. Тобто це питання суд вирішує одночасно з ухваленням рішення.

На відміну від зазначеного, ст. З 73 ЦПК передбачає можливість ще раз на стадії виконання судового рішення вирішити питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання за наявності виняткових обставин, що утруднюють виконання рішення. Законодавець не визначає вичерпного переліку таких обставин, тому вони можуть визначатись з урахуванням певних обставин.

Якщо, наприклад, рішенням суду з боржника стягнуто суму за певним договором (кредитним тощо) і в разі підтвердження того факту, що виконати рішення неможливо через відсутність у нього коштів та при згоді на це сторін суд може змінити (або встановити) спосіб та порядок виконання рішення суду і замість стягнення з боржника грошових коштів передати стягувачеві майно боржника, яке належить лише йому на праві приватної власності. Це питання вирішується в судовому засіданні з викликом сторін (а не з повідомленням).

Право суду вирішити питання саме таким чином пояснюється дією принципу диспозитивності (ст. 12 ЦК), який зазначає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний*розсуд. Тому, право боржника, який не має власних грошових коштів для погашення боргу (наприклад, за кредитним договором), передати стягувачеві з його згоди належне йому майно (квартиру, нежиле приміщення, автомобіль тощо) не суперечить принципу свободи учасників правовідносин у виборі порядку і способу їх вирішення.

Таким чином, зміна звернення стягнення на майно боржника в порядку виконання не означає зміну предмета позову, а представляє собою зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Разом з тим слід мати на увазі особливості відчуження деяких об'єктів права власності. Наприклад, ч.

З ст. 326 ЦК передбачено, що законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи. Так, підп. б) п. 15 Перехідних положень ЗК України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Пунктом 15 Перехідних положень ЗК передбачено, що купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується-за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуженняземельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі -продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Чи можливо змінити спосіб і порядок виконання рішення суду і замість стягнутих на користь стягувана грошових коштів передати йому майно боржника? Чи не означає це зміна судом предмета позову?:

  1. Що означає зупинення виконання судом касаційної інстанції рішення (ухвали)? Чи може бути зупинено виконанням рішення суду першої інстанції, якщо в касаційному порядку розглядається, наприклад, скарга на ухвалу апеляційного суду про залишення без розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції?
  2. Яким судом вирішується питання про видачу дубліката виконавчого листа у справі про визнання та виконання рішення іноземного суду: судом, що дозволив примусове виконання на території України зазначеного судового рішення чи судом, що ухвалив рішення?
  3. Чи передбачає законодавство про виконавче провадження можливість змінювати порядок, спосіб та строки виконання рішення суду?
  4. Уп.4ч.1 ст. 215 ЦПК передбачено, що повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення суду. Чи вправі суд у своєму рішенні визначити порядок виконання рішення суду, зазначити про відстрочку або розстрочку виконання та вжити заходи забезпечення його виконання? Якщо вправі, то який порядок вирішення цих питань?
  5. Мирова угода у виконавчому провадженні, відмова стягувана від примусового виконання, відстрочка і розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання
  6. § 1 Розподіл стягнутих з боржника грошових сум
  7. В якому розмірі вираховується судовий збір при зверненні з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, а також про застосування наслідків недійсності правочину, якщо позивач не заявляє вимог про присудження йому майна (грошових коштів)?
  8. Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
  9. Чи може суд відмовити у видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду в разі, якщо суд вважає таке рішення неправомірним, та чи можливе оскарження ухвали суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду?
  10. Вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили (ч. 6 ст. 154 ЦПК). Суд першої інстанції ухвалою забезпечив позов, а потім ухвалив рішення по суті спору, задовольнивши позов. Проте при апеляційному перегляді апеляційний суд скасував рішення суду і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, не вирішивши питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Чи є достатнім рішення апеляційного суду для висновку про те, що заходи забезпечен
  11. Чи має право боржник на визначення першочерговості звернення стягнення на належне йому майно?
  12. Чи вправі суд зупинити вирішення питання про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні у разі подання боржником скарги на це рішення у вищестоящу судову інстанцію держави, суд якої ухвалив рішення?
  13. Чи можливо видати декілька виконавчих листів у випадку, коли виконання рішення суду повинно проводитись в декількох місцях?
  14. Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
  15. Як поступити, якщо боржник, оскаржуючи арешт майна, стверджує, що арештоване майно йому не належить?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -