Як повинен поступити апеляційний суд, якщо ці обставини будуть виявлені до прийняття апеляційної скарги, а також після її прийняття до апеляційного розгляду?

В силу ст. 292 ЦПК особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити судові рішення суду першої інстанції лише в разі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

У разі, якщо такої безспірної умови для апеляційного оскарження немає, суддя-доповідач апеляційного суду на підставі ч. З ст. 297 ЦПК відмовляє у прийнятті апеляційної скарги. Така ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку. Разом з тим, не можна відмовити у прийнятті апеляційної особи від особи, яка не брала участі у справі, з тих підстав, що рішення суду не порушує прав цієї особи, оскільки це питання вирішується лише в судовому засіданні при перегляді судового рішення по суті. Таким же чином слід поступати в разі оскарження ухвали, яка в силу закону не підлягає апеляційному оскарженню.

У разі, якщо апеляційний суд помилково прийняв апеляційну скаргу до розгляду від особи, про права та обов'язки якої суд першої інстанції рішення не ухвалював, або на ухвалу, яка не підлягала апеляційному оскарженню, судова колегія повинна зняти справу з розгляду, зазначивши в ухвалі про відмову у прийнятті скарги, оскільки іншого виходу із цієї ситуації ЦПК не надає, а розглядати апеляційну скаргу, поданої з порушенням передумов права на апеляційне оскарження, є порушенням засадничих положень цивільного процесу.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" роз'яснено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (проприйняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.