Які особливості справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність? Чи немає спору про право власності?

Майно як один з об'єктів цивільних прав припускає належність його певному суб'єкту. Це є необхідна умова суспільного виробництва і основа економічного, політичного життя будь-якого суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦК безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Таке визначення безхазяйної речі є, по суті, збірним поняттям, так як законодавець у подальших нормах ЦК дає перелік інших різновидностей безхазяйної речі (знахідна, бездоглядна домашня тварина тощо). Набуття права власності на таке майно є первинним способом виникнення права власності.

Для виконання мети переводу речі з безхазяйного стану в конкретний правовий режим служить передбачений цивільним процесуальним законодавством інститут передачі безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади. Передбачена для цього глава 8 ЩІК (розділ окремого провадження) є процесуальною формою реалізації ст. 335 ЦК.

Слід зазначати, що до прийняття нових ЦК і ЦПК діяв адміністративний порядок визнання права власності на таке майно як на об'єкт державної власності. Так, ст. 137 ЦК 1963 р. передбачалось, що майно, яке немає власника або власник якого невідомий, надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, ухваленим за заявою фінансового органу.

Розгляд справ про передбачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність проводиться в окремому провадженні, оскільки позовна форма не може бути використана, так як у заявника виникне право лише після ухвалення рішення про передачу речі у комунальну власність, а до цього часу в нього права власності на таку річ немає і ніхто його прав не порушував.

Разом з тим, суд ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі саме у власність відповідної територіальної громади, а це, в свою чергу, ставить питання щодо наявності підтвердження суб'єктивного права заявника, що, по суті, неможливе в окремому провадженні. Проте багатьма вченими визнається, що в окремому провадженні є ряд категорій справ (про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі, визнання фізичної особи безвісно відсутнім або померлим), до яких слід віднести й дану категорію, в яких виявляються як загальні ознаки окремого провадження, так і наявне так зване "нерідне тіло". Тобто, питання про безхазяйність нерухомої речі тісно пов'язане з вирішенням питання про право власності на цю річ.