<<
>>

Чому за положеннями ст. 22 ЦПК прокурору не можна заявити відвід?

За положеннями статей 20, 22 ЦПК відвід може бути заявлений лише судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту та перекладачу. Перелік є вичерпним.

Відвід прокурору не може бути заявлений, оскільки він у процесі є особою, яка бере участь у справі (ст. 26 ЦПК), незважаючи на те, що виконує державні функції. Заявити відвід прокурору - це те ж саме, що заявити відвід позивачу чи відповідачу. Це законом не передбачено.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Чому за положеннями ст. 22 ЦПК прокурору не можна заявити відвід?:

  1. Чи вправі особа, яка бере участь у справі, заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу в усній формі?
  2. Як правильно розуміти положення ст. 16 ЦПК щодо недопущення розгляду в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства? Чи можна за правилами ЦПК, наприклад, розглядати позов про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та про визнання права власності на нерухомість?
  3. У ЦПК визначено, що деякі категорії справ повинні бути розглянуті у скорочені строки. Чи можна по таким справам застосовувати правило, викладене в ч. 6 ст. 74 ЦПК, про повідомлення або виклик у суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку?
  4. Якщо суд не розглянув заяву про відвід судді, чи є це безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК? Чи може апеляційний суд не погодитись з ухвалою про відхилення заяви про відвід судді і з цієї же підстави скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд?
  5. У чому особливості правового регулювання та значення стадії підготовки справи до судового розгляду в новому ЦПК?
  6. Як співвідносяться положення п. 9 ч. 6 ст. 130 ЦПК та ст. 156 ЦПК щодо подвійного визначення дати судового засідання?
  7. Чому в ЦПК не передбачено відповідальності сторони за неявку до суду, за порушення порядку під час проведення судового засідання?
  8. Чи можна прийняти зустрічний позов, поданий після проведення попереднього судового засідання, незважаючи на те, що за правилами ст. 123 ЦПК це забороняється, однак у цьому є доцільність?
  9. Чи є підставою для залишення позову без руху відсутність копій документів, доданих до позовної заяви для третьої особи, оскільки за положеннями ч. 2 ст. 127 ЦПК цій особі направляється лише копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви? Однак це суперечить положенням ч. 1 ст. 120 ЦПК. Як усунути ці розбіжності?
  10. Чи можна на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК зупинити провадження у справі у разі, якщо заява учасника процесу з аналогічного питання прийнята до провадження Європейського Суду з прав людини?
  11. Яким чином застосовуються положення п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК про залишення позовної заяви без розгляду, якщо не усунуті недоліки заяви і яка його відмінність від положення ч. 1 ст. 121 ЦПК про залишення заяви без руху з подальшим визнанням її непода-ною, якщо вона не відповідає вимогам закону?
  12. Чи можна видати судовий наказ на підставі заяви прокурора про видачу судового наказу в інтересах громадянина?
  13. ЦПК у різних нормах використовує тер міни «позов» та «позовна заява». Яка між ними відмінність та чи можна, наприклад, залишити без руху не позовну заяву, а позов?
  14. Що означає положення, закріплене вч.З ст. 235 ЦПК, про те, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду? Які це загальні положення?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -