<<
>>

Якому суду - загальної юрисдикції чи третейському належить компетенція розглядати справу за позовом прокурора, пред'явленого відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК, про визнання цивільно-правового договору недійсним, якщо в тексті договору, укладеному сторонами цього договору, міститься третейське застереження про вирішення всіх спірних питань третейським судом?

Відповідно до Закону України "Про третейські суди" участь прокурора в третейському суді не передбачена (ст.34). Це означає, що він не може бути суб'єктом процесуальних відносин, що виникають у третейському суді, і тому не вправі пред'являти позов на захист прав інших осіб у третейський суд.

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейський суд розглядає спори лише при наявності укладеної між сторонами третейської угоди про передачу спору на вирішення третейського суду. Оскільки прокурор стороною третейської угоди не являється, то третейський суд не вправі розглядати спір за його позовом.

Таким чином, у разі, якщо є підстави для пред'явлення прокурором позову на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, прокурор має право пред'явити такий позов до суду загальної юрисдикції, який зобов'язаний такий позов прийняти до розгляду і вирішити по суті.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Якому суду - загальної юрисдикції чи третейському належить компетенція розглядати справу за позовом прокурора, пред'явленого відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК, про визнання цивільно-правового договору недійсним, якщо в тексті договору, укладеному сторонами цього договору, міститься третейське застереження про вирішення всіх спірних питань третейським судом?:

  1. Чи є виключною підсудність справ не про визнання права впасності на нерухомість, а про визнання, наприклад, договору купівлі-продажу нерухомості недійсним, де встановлюються обставини, що призвели до укладення договору, а не обставини щодо неру хомості? Якщо це справи виключної підсудності, то які ще спори належить розглядати за такими правилами?
  2. Суду якої юрисдикції (загальної чи господарської) належить розглядати справи: 1) про оскарження рішень третейських судів, 2) про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів? Як визначається підсудність таких справ?
  3. Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред'явлений до або під час попереднього судового засідання. Якщо вищестоящий суд скасував судове рішення з направленням справи на новий розгляд, то чи вправґвідповідач при новому розгляді справи пред'явити зустрічний позов?
  4. В якому розмірі вираховується судовий збір при зверненні з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, а також про застосування наслідків недійсності правочину, якщо позивач не заявляє вимог про присудження йому майна (грошових коштів)?
  5. Відповідно до принципів змагальності та диспозитив-ності суд не вправі розглядати позов за відсутності позивача, якщо він про це не просить. Якщо суд все ж таки у такій ситуації ухвалив рішення, то які повноваження апеляційного суду?
  6. Судовий орган якої держави - учасниці Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеною державами — членами»СНД у м. Мінську 22 січня 1993р. (далі - Конвенція), вправі розглядати справи про розірвання шлюбу, якщо подружжя являються громадянами однієї держави, але проживають на території різних держав?
  7. Що робити із заявою про забезпечення позову, поданою до пред'явлення позову за правилами ч. 4 cm. 151 ЦПК, однак не про захист права інтелектуальної власності?
  8. Якщо провадження у справі відкрито за позовом органів та осіб, перелічених вч. 1 ст. 45 ЦПК, без сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то чи повинна сплачувати ці витрати особа, в чиїх інтересах пред'явлений позов, у разі заявлення самостійних вимог?
  9. Як правильно розуміти положення ст. 16 ЦПК щодо недопущення розгляду в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства? Чи можна за правилами ЦПК, наприклад, розглядати позов про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та про визнання права власності на нерухомість?
  10. Яким є співвідношення місцезнаходження сторони у справі в розумінні п. 2 ч.2 ст. 119 ЦПК та її фактичного місцезнаходження з точки зору права на пред'явлення позову, якщо позивачеві невідоме фактичне місцезнаходження іншої сторони?
  11. Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
  12. Чи можна постановити ухвалу про забезпечення позову в день надходження відповідного позову та заяви і до відкриття провадження у справі? В якому складі суду постановляти таку ухвалу?
  13. Якщо судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду на підставі п.бч.1 ст. 311 ЦПК, то якими мають бути подальші дії апеляційного суду та чи не повинен він направити справу для розгляду за підсудністю до відповідного суду?
  14. Чи може бути пред'явлений позов до суду (судді), зокрема, про відшкодування шкоди при затягуванні розгляду справи чи вчиненні (або невчиненні) інших дій при розгляді справи?
  15. Згідно зч.4 ст. 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Чи є обов'язковим для суду такий вирок, в якому визначений розмір шкоди, завданого особі? Чи є обов'язковим для суду, що розглядає цивільну справу, постанова слідчих органів та з яких питань?
  16. За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
  17. Якими мають бути дії суду, до якого подано заяву про скасування рішення третейського суду, в разі якщо останній не надсипає су ду витребувану ним справу?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -