Конструкція норми про допит сторін, третіх осіб як свідків (статті 62,184 ЦПК) не вказує на те, хто може бути ініціатором їх допиту. Чи може позивач вимагати, щоб відповідач дав пояснення під присягою і навпаки, а також чи вправі цю дію ініціювати суд?
Здається, що з урахуванням суті і значення цієї новели ЦПК (пояснення як доказ у справі), слід виходити з того, що і суд вправі запропонувати стороні дати показання під присягою, якщо вона вказує про те, що факти, які мають значення для справи, їй відомі особисто.
Суд повинен роз'яснити, що інакше її пояснення не будуть вважатися доказом, а відмова дати пояснення під присягою може мати певні наслідки щодо висловлених обставин. За таких же причин і позивач чи відповідач можуть заявити клопотання, щоб інша сторона дала пояснення під присягою, а також задля того, щоб можна було в подальшому притягти сторону, яка завідомо говорить неправду, до відповідальності.Разом з тим, вважаємо, що положення ЦПК щодо переліку засобів доказування слід уточнити і передбачити в якості доказу і пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, наряду з їх поясненнями як свідків. Це пояснюється тим, що, по-перше, заставити таких осіб давати пояснення під присягою не можна, а, по-друге, існують категорії справ, у яких, крім пояснень сторін, інших доказів нерідко не буває (наприклад, за позовами про розірвання шлюбу, за деякими позовами про визнання угод недійсними з підстав введення в обману тощо), а це ускладнить виконати завдання цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК). Тому для уніфікації процесуальних норм законодавцю слід використати положення, яке закріплене в ст. ст. 69, 76 КАС, відповідно до яких сторони, треті особи та їх представники можуть бути допитані як свідки за їх згодою.
Як визнання обставини, так і визнання позову може бути стороною заявлено в поясненнях, які за ЦПК не е доказом, однак у даному випадку це є диспозитивним розпорядженням стороною своїми матеріальними правами та процесуальними засобами захисту, тому суди не вправі вимагати повідомити їх під присягою, як свідки. Таке визнання здійснюється у порядку, визначеному ЦПК, та під контролем суду.
Еще по теме Конструкція норми про допит сторін, третіх осіб як свідків (статті 62,184 ЦПК) не вказує на те, хто може бути ініціатором їх допиту. Чи може позивач вимагати, щоб відповідач дав пояснення під присягою і навпаки, а також чи вправі цю дію ініціювати суд?:
- Стаття 184. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків
- Якщо дати, повідомлення в пресу позивач в силу фінансових можливостей не може, то чи може суд з власної ініціативи провести таку публікацію та хто буде оплачувати оголошення?
- Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
- Чи в будь-якому випадку пояснення осіб, які беруть участь у справі, не є доказом, якщо вони не допитані як свідки? Чим були зумовлені такі зміни щодо переліку засобів доказування? Чи також під присягою відповідач має право визнати обставини позову?
- Стаття 62. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- Чи може подавати заяву про вжиття заходів забезпечення позову не позивач, а відповідач?
- § 4. Засоби доказування Пояснення сторін і третіх осіб
- § 1. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- У ст. 219 ЦПК зазначено, що допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки можуть бути виправлені. За змістом ч. 1 ст. 208 ЦПК це означає, що можуть бути виправлені недоліки, допущені як в рішенні, так і в ухвалі суду. Проте в ст. 221 ЦПК зазначено, якщорішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Чи означає це, що може бути роз'яснено лиш
- Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- Стаття 76. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- Чи може протокол допиту свідка у кримінальній справі, в якій провадження закрито, бути письмовим доказом у цивільній справі? Чи обов'язково повторно допитувати цю особу як свідка у цивільній справі?
- Згідно зч, 1 ст. 228 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Чи може бути переглянуте заочне рішення іншим складом суду?
- Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
- Стаття 39. Виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме