Чи може сторона, яка визнала обставини в суді першої інстанції, відмовитись від такого визнання в суді апеляційної інстанції?
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У ст. 178 ЦПК, яка розміщена в главі, що регулює судовий розгляд у суді першої інстанції, зазначено про право сторони відмовитись від раніше визнаної обставини.
Так, відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною.Згідно з ч. 1 ст. 304 ЦПК справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою про апеляційне провадження.
Крім того, ст. 303 ЦПК передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд має право досліджувати нові докази при умові поважності їх неподання до суду першої інстанції.
Хоча в цій статті зазначено про нові докази, а не про нові обставини (факти), як це мало місце в ст. 301 ЦПК 1963 р., проте це немає якогось особливого значення, оскільки докази завжди обґрунтовують якійсь фактичні обставини. У даному випадку докази обґрунтовують нові обставини.
Таким чином, якщо сторона, яка відмовляється від визнаної раніше обставини, доведе поважність причин неподання таких доводів суду першої інстанції (наприклад, докази обману, насильства, внаслідок яких вона визнала обставину, з'явилися пізніше тощо) і така відмова буде прийнята апеляційним судом з постановлениям відповідної ухвали, то апеляційний суд може зазначене врахувати і ухвалити судове рішення у відповідності до встановленого.