<<
>>

У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?

Ні, не вправі. На жаль, це є недосконалістю нового ЩІК.

Відповідно до положень ч. З ст. 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні можуть бути прийняті лише наступні судові рішення: 1) ухвала про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову; 2) ухвала про закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням мирової угоди; 3) ухвала про залишення заяви без розгляду у зв'язку з передачею справи на розгляд третейського суду; 4) рішення по суті спору на користь позивача в разі визнання відповідачем позову.

У разі, якщо відповідач у попередньому судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі через те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд повинен постановити ухвалу про проведення попереднього судового засідання, призначити час і місце судового розгляду і лише в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК закрити провадження у справі. Проте, якщо сторони не заперечують про призначення справи до судового розгляду в цей же день через деякий проміжок часу, це не буде порушенням ст. 74 ЦПК щодо строку, за який до судового засідання повинно бути вручена судова повістка. При цьому в обов'язковому порядку повинні бути проведені різні судові засідання (спочатку попереднє судове засідання, а потім судове засідання).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?:

  1. За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
  2. Чи вправі суд апеляційної інстанції зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства?
  3. Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?
  4. Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
  5. Чи необхідно після скасування рішення в апеляційному чи касаційному порядку з направленням справи на новий"судовий розгляд постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та провадити попереднє судове засідання?
  6. Яким чином суд вправі виконати таке завдання попереднього судового засідання як вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі?
  7. Чи підлягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвала апеляційної (касаційної) інстанції у разі закриття не провадження у справі з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК, а в разі відмови від апеляційної (касаційної) скарги і закриттям у зв'язку з цим апеляційного (касаційного) провадження, так як судове рішення по суті не переглядалося?
  8. Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
  9. Відповідно до п. (і ч. і ст. 301 ЦПК України при підготовці справи до розгляди апеляційним судом передбачена можливість вирішення клопотання осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, витребування доказів тощо. Напевне, йдеться про нові докази. Разом з тим, у ч. 2 ст. 303 ЦПК передбачено випадки, коли апеляційний суд може дослідити нові докази, але в стадії розгляду справи, тобто вислухавши думку інших учасників процесу. Чи немає колізії правових норм щодо строку прийняття, витребуван
  10. У справі беруть участь кілька відповідачів. У попереднє судове засідання з'явився лише один відповідач, інші відповідачі не з'явилися без поважних причин при належному повідомленні. Чи можливо за таких умов у попередньому судовому засіданні ухвалити рішення на користь позивача в разі визнання відповідачем, який з'явився, позову?
  11. ЦПК передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства (п. 4 ч. 1 cm. 201). Які особливості такої підстави для зупинення провадження у справі?
  12. Чи повинен суд касаційної інстанції розглянути заявлене одночасно з поданням касаційної скарги клопотання про зупинення виконання рішення суду, якщо касаційна скарга залишена без руху? Чи повинно бути таке клопотання мотивованим чи достатньо зазначити про незаконність судового рішення?
  13. Чи піддягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи? Якщо підлягає, то які факти повинен дослідити суд при розгляді скарги та таку ухвалу?
  14. Чи потрібно у справах окремого провадження постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та проводити попереднє судове засідання?
  15. Чи повинен суд окремо постановляти ухвалу про необхідні дії, які слід провести до судового розгляду, чи можливо про зазначені дїі вказати в ухвалі попереднього судового засідання?
  16. Уразі скасування ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду апеляційна інстанція пер#даєсправу на новий розгляд у тому ж складі суду чи в іншому складі суду?
  17. 57. Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
  18. Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?
  19. Стаття 401. Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
  20. Чи може суд зі своєї ініціативи в порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК подовжити строк розгляду справи, якщо є для цього підстави, однак сторони такого клопотання не заявляють або заперечують проти цього?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -