<<
>>

У чому особливість розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою? Який зміст рішення суду?

Невизначеність правового положення особи, яка тривалий час відсутня в місці свого постійного проживання, створює перешкоди у виконанні обов'язків по відношенню до фізичних чи юридичних осіб, з якими ця особа знаходиться в певних особистих немайнових чи майнових правовідносинах.

Крім того, таке положення може призвести до порушення майнових прав і самої цієї особи, відсутньої в місці свого постійного проживання, зі сторони інших осіб, наприклад при зазіханні на її майно, при порушенні її інтелектуальних прав тощо. Врегулювати цю невизначеність, з урахуванням інтересів всіх осіб, прав яких вона може стосуватися, призваний інститут визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про безвісну відсутність громадянина ґрунтується на юридичному припущенні знаходження особи в живих, а про оголошення її померлою - на юридичному припущенні смерті особи. Використання заявником правовоїпрезумпції викликано тим, що у нього немає і, як правило, не може бути доказів відповідно життя чи смерті певної особи. Тому шляхом безпосереднього доказування ці факти встановити взагалі неможливо. У цих категоріях справ яскраво проявляється принцип активності суду в процесі, чого немає у змагальному процесі та деяке обмеження принципу змагальності, що характерне для справ окремого провадження (ч. З ст. 235 ЩІК). Це виправдано тим, що рішення суду суттєво впливає на законні права та інтереси відсутньої фізичної особи, процесуальне право якої на участь у процесі не може бути реалізоване.

Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено. Цей порядок зазначений в ст. 44 ЦК. Це можливо зробити як при відкритті провадження у справі, так і при проведенні попереднього судового засідання.

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

У разі, якщо буде встановлено місце перебування громадянина, щодо якого вирішується питання про оголошення його померлим, так само як і у разі, якщо буде з'ясовано, що строк невідомості місця перебування громадянина не відповідає зазначеному в законі, то суд маєвідмовити у задоволенні заяви, а не закривати провадження у справі.

Якщо заявник у справі про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, змінивши підставу та предмет своєї вимоги в новій заяві, і заявить прохання про оголошення цієї особи, при наявності підстав, передбачених ст. 46 ЦК України, померлою, суд вправі розглянути нову вимогу та ухвалити рішення згідно з цієї вимогою при її доведеності.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає копію рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - до відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть (ст. 250 ЦПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою розглядаються колегіально в складі одного судді і двох народних засідателів. Однак попереднє судове засідання (ст. 130 ЦПК) провадиться одноособово, оскільки колегіальність складу суду передбачена лише для розгляду справи по суті.

При розгляді справ даної категорії слід з'ясувати, чи не є відсутність особи умисною, тобто чи не скривається вона від правоохоронних органів з метою уникнути відповідальності, чи не знаходиться вона в розшуку тощо.

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме У чому особливість розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою? Який зміст рішення суду?:

  1. Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою
  2. Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача
  3. ГЛАВА 4 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ АБО ОГОЛОШЕННЯ ЇЇ ПОМЕРЛОЮ
  4. Стаття 249. Розгляд справи
  5. § 1. Розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення дієздатності фізичної особи
  6. § 3. Розгляд справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
  7. § 5. Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  8. § 2. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ПЕРЕДАЧУ безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
  9. § 3. Розгляд справ про визнання спадщини відумерлою
  10. Зміст
  11. ЗМІСТ
  12. Що означає положення, закріплене вч.З ст. 235 ЦПК, про те, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду? Які це загальні положення?
  13. Глава 19. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ АБО ОГОЛОШЕННЯ ЇЇ ПОМЕРЛОЮ
  14. Хто може бути заявником, визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення їі померлою та які вимоги до змісту заяви?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -