Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?

У зазначеному питанні, яке дійсно виникло із ситуації, передбаченої нормами ЦПК, відповіді в самому Кодексі немає.

За нормами ЦПК суд першої інстанції при повторному розгляді цивільної справи після скасування апеляційним судом рішення суду з направленням справи на новий розгляд не пов'язаний з проблемою подачі якоюсь стороною у справі касаційної скарги.

Подача касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду не є підставою для зупинення провадження у справі, оскільки п. 4 ст. 201 ЦПК зобов'язує суд зупинити провадження у справі до неможливості розгляду іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства. У даному випадку, по-перше, це не інша справа, а, по-друге, йдеться про ситуації до набрання рішенням суду законної сили, а ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення (ст. 319 ЦПК).

Також суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження за значно великим переліком підстав (ч. З ст. 328 ЦПК) без витребування справи,^ тому числі й з підстави необґрунтованості касаційної скарги, що, фактично, означає відмова в її задоволенні (п. 5 цієї ж частини).

Разом з тим, подання касаційної скарги на судове рішення апеляційного суду, яким ухвалене у справі рішення скасоване з направленням справи на новий розгляд до судупершої інстанції, є процесуальною дією. У разі, якщо суд касаційної інстанції витребує справу (ч. 1 ст. 328 ЦПК), то суд першої інстанції зобов'язаний таку справу направити до Верховного Суду України і ЦПК не передбачає право суду зупиняти провадження у справі. У даному разі порушуються строки розгляду справи з об'єктивних причин, які від суду не залежать і ініційовані самим законом. Відповідно до ч. 1 ст. 191 ЦПК суд повинен відкласти розгляд справи (відкладення у випадках, встановлених законом).