Чи потрібно сплачувати за подання заяви про видачу судового наказу витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи? Чи можливо вимагати стягнення з боржника, наприклад, витрат на правову допомогу?

Дане спірне питання виникло у зв'язку з тим, що ч. 1 ст. 99 ЦПК передбачено, що за подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.

При цьому про необхідність сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не зазначено.

Разом з тим, регулювання інституту судових витрат передбачено загальними положеннями ЦПК, які повинні бути застосованими до процедури наказного провадження, оскільки, зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 103 ЦПК визначено, що у судовому наказу зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Відповідно до ст. 79 ЦПК до судових витрат, крім судового збору, відносяться й витрати, пов'язані з розглядом справи, серед яких зазначено витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 "Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" передбачено розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення для наказного провадження в розмірі 15 гривень.

У ст. 81 ЦПК дано визначення витрат на інформаційно-технічне забезпечення і в цій же статті наведено випадки, коли ці витрати не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи або взагалі не підлягають оплаті.

Таким чином, з урахуванням наведеного та системного тлумачення процесуальних норм вбачається, що при подачі заяви про видачу судового наказу повинні бути сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення (якщо не звільнено законом) і при ненаданні документу про його оплату застосовуються положення ст. 121 ЦПК.

Разом з тим, згідно з п. 2 ч. З ст. 81 ЦПК у разі заявлення вимоги про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, вихідної допомоги (те, що входить до структури зарплати), витрати з інформаційно-технічного забезпечення при зверненні з заявою заявником не сплачуються, а покладаються на боржника при видачі судового наказу. Також, у силу ч. 5 ст. 81 ЦПК звільнений від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення прокурор, який звертається до суду із заявою про видачу судового наказу у випадках представництва інтересів держави або громадянина.

Витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (п. 2 ч. З ст. 79 ЦПК). Якщо заявником у заяві про видачу судового наказу наведено обґрунтованість їх розміру та додано оригінал документу про їх сплату (або завірена копія), то ці витрати стягуються з боржника на його користь згідно зі ст. 84 та ч. 1 ст., 88 ЦПК.