Що означає принцип концентрації процесу та чи діє він у новому ЦПК?
Як уже зазначалось, зміст принципу треба розуміти у вузькому і широкому значеннях. У вузькому значенні - це формулювання принципів у вигляді окремої норми або в змісті норми права.
У широкому значенні під змістом принципу треба розуміти всю сукупність норм права, які склались під впливом цього принципу. В юридичній літературі поділяють принципи на писані (закріплені в Конституції України та інших законах) і неписані (ті, що реалізуються у судовій практиці).Аналіз норм ЦПК, які регламентують проведення попереднього судового засідання та вчинення підготовчих дій до судового розгляду вказують на те, що в цивільному судочинстві лише започатковано елементи такого принципу як принцип концентрації процесу, направлений на прискорення процесу. Адже відомо, що добре підготовлена до судового розгляду справа своєчасно і правильно може бути розглянута в одному, максимум у двох, судових засіданнях. Так, серед принципів цивільного судочинства, рекомендованих Комітетом міністрів державам-членам Ради Європи і направлених на удосконалення судової системи, в Рекомендації R (84) 5 від 28.02.1984 р. першим принципом фактично зазначено принцип концентрації процесу. В ньому вказано, що судочинство, як правило, повинно складатися не більше ніж з двох судових засідань: перше засідання може бути попереднім розглядом підготовчого характеру, а в ході другого засідання можуть надаватися докази, заслуховуватися пояснення сторін і, якщо можливо, прийматися рішення. Суд повинен приймати заходи для того, щоб всі дії, необхідні для проведення другого засідання приймалися своєчасно і, щоб без причин не допускалось затримки.
Саме тому в ч. 1 ст. 130 ЦПК зазначено, що метою попереднього судового засідання, зокрема, є забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Частиною 6 цієї ж статті визначено, які дії вчиняє суд для виконання цієї мети, а в ст. 157 ЦПК зазначено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше визначеного цією статтею строку і лише у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на один місяць.
Принцип концентрації процесу у ЦПК нормативно не закріплений у вигляді окремої норми права, як це має місце відносно принципів змагальності, безпосередності та інших, проте він виводиться із змісту певних норм права. У загальному значенні під «концентрацією» розуміють «збирання, зосереджування, насичування» (Ожегов СИ. Словарь русского языка. - М., 1982. - С. 260).
Під концентрацією процесу розуміють: 1) концентрацію доказового матеріалу, тобто надання суду першої інстанції доказів в обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи у визначений законом строк - до або під час попереднього судового засідання (ст. 131 ЦПК) під страхом неможливості при певних обставинах прийняття доказів на подальших стадіях розгляду справи в суді першої чи апеляційної інстанцій (ч. 2 ст. 131, ст. 303 ЦПК) і 2) концентрацію процесуальних дій, що здійснюються в процесі особами, які беруть участь у справі, добросовісно і в повній відповідності з нормами процесуального закону на певній стадії процесу та в строк, визначений законом або судом.
Концентрація доказового матеріалу надасть змогу суду безпосередньо ознайомитися зі всіма обставинами, що мають значення для справи, і доказами, що підтверджують наявність або відсутність цих обставин. З іншого боку, концентрація доказового матеріалу дозволить сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, належним чином підготовитися до змагального процесу і виключити несподіваності при розгляді і вирішенні справи судом.
Таким чином, основний тягар щодо розгляду справи, з'ясуванню всіх обставин, що мають значення для справи, збір, надання та дослідження доказів лежить на суді першої інстанції. Невиконання сторонами обов'язку відносно забезпечення доказового матеріалу в суді першої інстанції тягне за собою негативні наслідки - заборону їх надання на стадії апеляційної перевірки.
Таким чином, при досягненні цілей попереднього судового засідання та з урахуванням змісту ст. 157 ЦПК можна стверджувати, що законодавець сприйняв до уваги зазначені вище Рекомендації КМРЄ про вирішення справи по суті в другому судовому засіданні, першим з яких є попереднє судове засідання.
Разом з тим, слід звернути увагу на те, що у ЦПК наявні норми, які дещо стримують принцип концентрації процесу. Так, сторони не позбавлені можливості заявляти клопотання про витребування доказів і під час судового розгляду, внаслідок чого у справі оголошується перерва (статті 168, ч. 2 ст. 191 ЦПК), після закінчення з'ясування обставин справи головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення (ч. 1 ст. 192 ЦПК). Крім того, якщо під час судових дебатів або навіть під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті виникне необхідність з'ясування нових обставин, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду (статті 194, 195 ЦПК).
З метою реалізації ідеї концентрації процесу у ЦПК повинні бути встановлені чіткі перешкоди проти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, в тому числі і подання доказів з порушенням встановленого для цього строку, у вигляді конкретних негативних наслідків.
Концентрація процесу має особливе значення при неповній апеляції, яка запроваджена в ЦПК, оскільки, за загальним правилом, не допускається подання нових доказів до суду апеляційної інстанції. Тому важливо, щоб усі докази були подані, досліджені, оцінені на стадії судового розгляду в суді першої інстанції. Цей принцип відображає цільову направленість процесуальних дій суду та осіб, які беруть участь у справі, при розгляді справи в суді.
Еще по теме Що означає принцип концентрації процесу та чи діє він у новому ЦПК?:
- Що означає принцип усності цивільного процесу, як він нормативно виражений? Як принцип усності співвідноситься з вимогою обов'язкової письмової форми закріплення процесуальних дій?
- Яким чином у цивільному процесі реалізується принцип безпосередності судового розгляду та в яких процесуальних нормах він проявляється? Чи діє цей принцип на стадії провадження до судового розгляду?
- Чи діє в цивільному процесі принцип безперервності? Якщо так, то як він нормативно закріплений, як виражається і які його вимоги?
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
- У ст. 219 ЦПК зазначено, що допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки можуть бути виправлені. За змістом ч. 1 ст. 208 ЦПК це означає, що можуть бути виправлені недоліки, допущені як в рішенні, так і в ухвалі суду. Проте в ст. 221 ЦПК зазначено, якщорішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Чи означає це, що може бути роз'яснено лиш
- Які особливості призначення експертизи в новому ЦПК?
- У чому особливості правового регулювання та значення стадії підготовки справи до судового розгляду в новому ЦПК?
- Чи не є порушенням принципу змагальності і рівноправ'я сторін положення ч. 2 ст. 305 ЦПК про те, що неявка учасника процесу, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи?
- Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (ч.З ст. 27 ЦПК). Чи передбачені в ЦПК заходи протидії зловживанню учасниками процесу своїми процесуальними правами та яким чином вони застосовуються?
- Як правильно розуміти поняття «змагальність сторін», «диспозитивність процесу» у контексті нового ЦПК?
- Чи може бути враховане судом касаційної інстанції визнання учасника процесу певної обставини, якщо він викликаний до цього суду для дачі пояснень?
- Що означає положення про те, що суд при проведенні попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову (п. 1 ч.6 ст. 130 ЦПК) ? Які особливості здійснення цієї дії?
- Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПКрішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Така ж процедура діє і в суді апеляційної інстанції (ст. 313 ЦПК). Разом з тим, згідно зп.2 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справи. Як бути, коли судове рішення взагалі не під
- Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
- Що означає положення ч. З ст. 36 ЦПК про те, якщо від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї?