Чи вправі суд, не призначаючи експертизу у справі, яку він розглядає, обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, який було отримано і покладено в основу рішення суду при розгляді іншої справи або іншим судом? Якщо не вправі, то які правові наслідки можуть наступити, якщо на основі такого висновку експертизи суд ухвалив своє рішення?
Суд не може обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, отриманим іншим судом (або навіть цим же судом) при розгляді іншої справи.
Підстави і порядок призначення експертизи встановлені ст.
143 ЦПК, згідно якої експертиза призначається судом для з'ясування обставин, що мають значення саме для тієї справи, яку суд розглядає. Експертиза проводиться лише тими експертами чи експертними установами, яким це доручено судом, що розглядає справу.Таким чином, врахування висновку експертизи, призначеної іншим судом і при розгляді іншої справи, судом, що розглядає дану справу, буде вважатися отриманням доказу з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК). Тому суд не вправі обґрунтовувати своє рішення таким висновком експертизи.
Наведемо такий приклад із судової практики.
У квітні 2004 рокуД. звернулася до суду з позовом до Б. про визнання договору довічного утримання частковонедійсним, посилаючись на те, що вона разом з чоловіком Д.О. були власниками квартири. 8 серпня 1997 року між нею та відповідачем було укладено договір довічного утримання, згодом цей договір на підставі рішення суду було розірвано. Вона також дізналась про те, що такий самий договір було укладено й між її чоловіком Д.О. та відповідачем. У 1999 році її чоловік помер. Укладений ним договір вона вважає недійсним, оскільки Д.О. на момент підписання договору був недієздатний, так як хворів і не міг розуміти значення своїх дій.
Позивачка просила поновити їй пропущений з поважних причин строк позовної давності і визнати недійсним договір довічного утримання, укладений 8 серпня 1997 року між Д.О. та відповідачем.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 19.07.2004 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27.12.2004 р., позов Д. задоволено.
Задовольняючи касаційну скаргу Б., скасовуючи ухвалені судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Верховний суд України в своїй ухвалі від 26.07.2006 р.
зазначив наступне.Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на момент підписання договору довічного утримання Д.О. страждав хронічним психічним захворюванням і за своїм станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
На підтвердження цього висновку суд послався на рішення Залізничного районного суду від 3.03.2004 р. про визнання Д.О. недієздатним станом на серпень 1997 року.
Проте з таким висновком цілком погодитись не можна з таких підстав.
З Матеріалів справи вбачається, що її було розглянуто у відсутності відповідача, судово-психіатрична експертиза судом у цій справі не призначалась, суд обґрунтував своє рішення висновком судово-психіатричної ек-спертизи, призначеній у справі про визнання Д.О. недієздатним.
Рішення суду від 3.03.2004 р. було постановлено на підставі заяви Д. у порядку окремого провадження, Б. участі в цій справі не брав, а тому згідно з ч. З ст. 32 ЦПК України 1963 р., який діяв під час розгляду справи, факт недієздатності Д.О. на час підписання ним договору довічного утримання підлягав доказуванню позивачкою.
В порушення вимог ст. 301 ЦПК України 1963 року апеляційний суд не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення закону і залишив рішення без змін (Закон і бізнес. - 2006. - № 39.-С.14).
Еще по теме Чи вправі суд, не призначаючи експертизу у справі, яку він розглядає, обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, який було отримано і покладено в основу рішення суду при розгляді іншої справи або іншим судом? Якщо не вправі, то які правові наслідки можуть наступити, якщо на основі такого висновку експертизи суд ухвалив своє рішення?:
- Уп.4ч.1 ст. 215 ЦПК передбачено, що повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення суду. Чи вправі суд у своєму рішенні визначити порядок виконання рішення суду, зазначити про відстрочку або розстрочку виконання та вжити заходи забезпечення його виконання? Якщо вправі, то який порядок вирішення цих питань?
- Відповідно до принципів змагальності та диспозитив-ності суд не вправі розглядати позов за відсутності позивача, якщо він про це не просить. Якщо суд все ж таки у такій ситуації ухвалив рішення, то які повноваження апеляційного суду?
- Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
- Чи вправі перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами, здійснити інший суддя цього ж суду (або інші судді цього ж суду), які не брати участі в розгляді цієї справи, а також у разі скасування постановленої ними ухвали при повторному розгляді?
- Чи піддягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи? Якщо підлягає, то які факти повинен дослідити суд при розгляді скарги та таку ухвалу?
- Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
- Чи вправі прокурор, який не пред'являв в суд першої інстанції позову на захист прав та інтересів інших осіб і не брав участі в розгляді справи, оскаржити в апеляційному порядку судове рішення? Чи вправі це зробити помічник прокурора?
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 301 ЦПК при підготовці справи до розгляду апеляційним судом суддя-доповідач з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі. Чи означає це, що суд апеляційний суд вправі залучити до участі у справі, наприклад, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яку суд першої інстанції помилково не залучив до участі усправі?
- Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
- Чи вправі суд зупинити вирішення питання про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні у разі подання боржником скарги на це рішення у вищестоящу судову інстанцію держави, суд якої ухвалив рішення?
- Стаття 167. Проголошення судового рішення, видача або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі, та особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки
- Яким чином суд безпосередньо застосовує Конституцію України при вирішенні цивільних справ? Як діяти суду, якщо він прийде до висновку про невідповідність тієї чи іншої норми закону Конституції?
- Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
- Чи вправі суд вийти за межі позовних вимог при розгляді певних категорій справ, якщо це передбачено нормами матеріального закону?
- Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
- Чи вправі суд допитати свідків, які з'явилися, при відкладенні розгляду справи у відсутності якоїсь із сторін у справі?
- Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
- Якщо судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду на підставі п.бч.1 ст. 311 ЦПК, то якими мають бути подальші дії апеляційного суду та чи не повинен він направити справу для розгляду за підсудністю до відповідного суду?
- Як повинен поступити суд касаційної інстанції, якщо в касаційній скарзі міститься прохання про скасування рішення суду першої інстанції і не ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також у випадку зміни такого рішення або прийняття нового рішення?