Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 ЦПК про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?
Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду (ч.
З ст. 130 ЦПК). Зазначена мета стадії підготовки справи до судового розгляду також суттєво доповнена у порівнянні зі ст. 143 ЦПК 1963 p., яка передбачала лише право судді запропонувати сторонам звернутися за вирішенням спору до третейського суду (п.11).На жаль, детальної регламентації терміну «з'ясування» законодавець не надав і тому можна лише здогадуватись, яким чином кожен суддя його виконує, адже за змістом принципів змагальності та диспозитивності суд не має права проявляти не передбачену законом ініціативу в рухові цивільної справи. Тому, здебільшого, судді зазначену мету попереднього судового засідання виконують настількиобережно, ставлячи лише односкладово вказані вище питання і не розкривають їх змісту, щоб у сторін не виникли будь-які підозри щодо їх об'єктивності, неупередженості чи небажанні справу розглядати тощо, і вважають своїм обов'язком — додержуватися нейтралітету.
Застосування судами мирових функцій, тобто вжиття дійових заходів до примирення сторін та врегулювання спору до судового розгляду в більшості країн як англосаксонської системи, так і континентальної системи права вважається основною метою стадії підготовки справи до розгляду задля повернення сторін в ті соціальні відносини, які між ними існували до звернення позивача до суду.
Таким чином, для досягнення мети врегулювання спору до судового розгляду та виконання цього завдання у ЦПК слід запровадити більш конкретні механізми, виписати чітко передбачені дії суду, його права та обов'язки з тим, щоб ці дії судді були його обов'язком при наявності реальної можливості врегулювати спір до судового розгляду, а не самостійною ініціативою, яка може потягти за собою заявлення відводу. Однак, при цьому слід зважати на категорію справи, обставини справи, так як жодний тиск на сторони, примушення їх до взаємних поступок тощо недопустимі.
Еще по теме Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 ЦПК про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?:
- Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
- Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
- Яким чином суд вправі виконати таке завдання попереднього судового засідання як вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі?
- Яким чином виконати вимоги ч. 5 cm. 197ЦПК щодо роздрукування технічного запису судового засідання, якщо немає відповідної технічної можливості та відповідного програмного забезпечення?
- Чи повинен суд окремо постановляти ухвалу про необхідні дії, які слід провести до судового розгляду, чи можливо про зазначені дїі вказати в ухвалі попереднього судового засідання?
- Чи можливо попереднє судове засідання відкладати з інших підстав, не передбачених ч. 8 ст. 130 ЦПК?
- Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?
- Стаття 130. Попереднє судове засідання
- Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?
- Чи необхідно після скасування рішення в апеляційному чи касаційному порядку з направленням справи на новий"судовий розгляд постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та провадити попереднє судове засідання?
- Нерідко вищестоящі судові інстанції не приймають як підтвердження факту належного повідомлення учасника процесу про дату судового засідання поштові повідомлення про вручення адресату поштового відправлення. Яким чином ЦПК регулюється це питання?
- Чи по всім категоріям справ позовного та окремого провадження проводиться попереднє судове засідання?
- Що означає положення про те, що суд при проведенні попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову (п. 1 ч.6 ст. 130 ЦПК) ? Які особливості здійснення цієї дії?
- Яким чином слід застосовувати положення ст. 131 ЦПК щодо можливості прийняття судом доказів, поданих з порушенням встановленого строку? За яких ситуацій такі докази можуть бути прийняті в судовому засіданні?
- Як співвідносяться положення п. 9 ч. 6 ст. 130 ЦПК та ст. 156 ЦПК щодо подвійного визначення дати судового засідання?
- 48. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
- Якщо при проведенні попереднього судового засідання сторони не заперечують в цей же день продовжити розгляд справи по суті, то яким чином слід оформити процесуальні документи?
- У ч. 1 ст. 124 ЦПК зазначено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам, статей 119 і 120 цього Кодексу, а також подається до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову. Про які конкретно правила йде мова та чи потрібно по ньому проводити попереднє судове засідання?
- Чи вправі суд не проводити попереднє судове засідання, пославшись на те, що справа, яка розглядається, з правової та фактичної сторони, є нескладною чи якщо про це з цих же підстав просить учасник процесу?