Які умови ухвалення заочного рішення? Прокоментуйте кожну з них.

Умови ухвалення заочного рішення зазначені у ч, 1 ст. 2 24 ЦПК, яка передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, закон передбачає наявність чотирьох умов, лише сукупність яких дає можливість суду ухвалити заочне рішення:

1) неявка відповідача; 2) належне його повідомлення; 3) відсутність поважних причин неявки відповідача; 4) згода позивача.

Перші три умови стосуються процесуальних дій (чи бездіяльності) відповідача і мають особливо важливе значення для правильного застосування норм щодо інституту заочного рішення.

Щодо неявки відповідача, то в судовій практиці існують випадки, при яких виникають питання щодо можливості ухвалення заочного рішення. Наприклад, а) відповідач дійсно не з'явився у судове засідання; б) з'явився, але був іззали судового засідання видалений в порядку застосування заходів процесуальної відповідальності; в) самостійно залишив залу судового засідання; г) не з'явився, але завчасно подав заяву про розгляд справи за його відсутності; д) з'явився, але з якихось причин відмовився давати пояснення (наприклад, через те, що суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи і т.п.), тобто мовчав; е) не з'явився, але направив до суду свого представника.

Проте лише у разі дійсної неявки відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, можливо ухвалити заочне рішення, за винятком ситуації, яка передбачена ч. 5 ст. 169 ЦПК.

При ухваленні заочного рішення повинна прийматись до уваги не лише особиста неявка відповідача, але й відсутність в судовому засіданні його представника. У разі явки представника відповідача суд втрачає можливість ухвалювати заочне рішення.

Важливою умовою, яка дає право на ухвалення заочного рішення, на наш погляд, є не тільки особиста неявка відповідача, повідомленого про час і місце судового засідання, але й відсутність від нього заяви про розгляд справи за його відсутності. Таким правом відповідач може скористатися на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК. При надходженні до суду такої заяви сторона вважається де-юре присутньою у залі судового засідання. При цьому характер причини неявки його до суду значення не мають.

Можлива інша ситуація. У разі, якщо відповідач у своїй заяві просить відкласти за якихось причин судове засідання і заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд не вправі ухвалювати заочне рішення, навіть якщо визнає причину неявки неповажною, а повинен ухвалити звичайне рішення, оскільки така заява прирівнюється до його участі в процесі.

Важливим для права на ухвалення заочного рішення єположення про те, що заочний розгляд справи можливий лише за неявки (особистої) в судове засідання всіх відповідачів (ч. 2 ст. 224 ЦПК).

Другою умовою для ухвалення заочного рішення є повідомлення відповідача про час і місце судового засідання у встановленому ЦПК порядку і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини будуть судом визнані неповажними. Тобто, відповідач повинен бути належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а суд повинен мати про це достовірні докази.

ЦПК детально регламентує повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Складною у правозастосуванні є новела про повідомлення відповідача, місце проживання і місцезнаходження якого позивачу невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ шляхом дачі оголошення у пресі. При цьому друкований орган, в якому вміщуються такі оголошення, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При дотриманні такого порядку відповідач вважається повідомленим про час та місце судового засідання. Однак, зловживати цим правом не можна, особливо у випадках, коли місце проживання відповідача відоме, але він просто не з'являється до суду.

Третьою умовою, що дає право на ухвалення заочного рішення, є відсутність поважних причин неявки відповідача в судозе засідання. У разі, якщо відповідач Повідомить причини своєї неявки, які судом визнані поважними, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених для розгляду справи (п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК).

Слід зазначити, що в цій нормі закладені два фактори: об'єктивний і суб'єктивний. Зміст першого фактору включає в себе обставини, які перешкоджають відповідачеві з'явитися до суду. Суть другого фактору - це те, що наявністьоб'єктивно існуючої обставини повинна бути доведена до суду. Якщо поважна причина існує, але вона до суду не доведена, застосування цієї норми ЦПК недопустимо, так як суд не зобов'язаний з'ясовувати причину неявки сторони до суду. Разом з тим, питання про визнання причини неявки поважною є правовим розсудом суду.

Наступною, четвертою умовою для ухвалення заочного рішення законодавець зазначає як не заперечення позивача проти заочного розгляду справи, а фактично його згода. Щодо виконання цієї умови також існують деякі особливості.

Насамперед необхідно зазначити, що при неявці в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, суд повинен роз'яснити позивачеві право на розгляд справи як у звичайному порядку, так і при заочному розгляді справи. При цьому суду обов'язково слід роз'яснити йому на особливості та правові наслідки того чи іншого порядку розгляду справи. Право вибору порядку розгляду справи залежить лише від позивача і таке його волевиявлення повинно бути виражене чітко і ясно. Це пов'язано з правовими наслідками ухвалення заочного рішення, оскільки позивачу не надано право просити про перегляд заочного рішення.

ЦПК не передбачає способу вираження згоди позивача на заочний розгляд справи, однак всі дії треба фіксувати в журналі (протоколі) судового засідання.

Наприклад, недопустимо ухвалювати заочне рішення, якщо від позивача надійшло прохання про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не з'явився, оскільки неможливо позивачу роз'яснити наслідки такого розгляду справи і з'ясувати його волевиявлення. Однак, якщо позивач просить розглянути справу за його відсутності і, одночасно, припускає, що відповідач не з'явиться, дає у цій заяві згоду на ухвалення заочного рішення, на нашу думку, немає перешкод для ухвалення заочного рішення.