Чи вправі суд самостійно обрати вид забезпечення позову або замінити вид, якого просить вжити заявник, виходячи з обставин справи, характеру спору?

Вважаємо, що суд не має такого права, виходячи з наступного. Перераховуючи в ч. 1 ст. 152 ЦПК види забезпечення позову, а в ч. 2 цієї статті про право суду вжити інші види, закон право суду самостійно обирати вид забезпечення позову не надає.

Імперативне начало в діяльності суду презумує, що недопустимо здійснювати ті процесуальні дії, про яких учасники процесу не просили, якщо законом прямо не встановлено інше (наприклад, ч. З ст. 140 ЦПК вказує, що суд сам або за клопотанням учасника процесу для участі в огляді доказів може залучити свідка, перекладача тощо).

Тому при застосуванні заходів забезпечення позову в суду немає повноваження самостійно вибирати або змінювати вид таких заходів, він повинен або задовольнити те клопотання, що заявлене, або відмовити.