Чи обов'язково вимагати від особи, яка просить вжити заходи забезпечення позову, надання обгрунтування та доказів своєї заяви, якщо з підстави позову й так убачається необхідність Ті задоволення? Чи потрібно у такому разі ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову детально мотивувати?
Частиною 3 ст. 151 ЦПК встановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову: 1) Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду. Необхідно враховувати, що це може мати місце не при констатації порушення права позивача (така констатація не потребує виконання), а при зобов'язанні відповідача щось вчинити: усунути порушення, вчинити певні дії тощо; 2) Невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
Мотивування для забезпечення позову лише однієї з підстав рідко зустрічається, оскільки суди, в основному, використовують правову зв'язку "утруднення і неможливість".
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
При прийнятті заходів забезпечення позову суду необхідно перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, що внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди (хоча останнє обґрунтування не зазначеновч. Зет. 151 ЦПК). Все це повинно бути мотивовано, а не шаблонний перепис диспозиції норми права. Тому не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. З ст. 151 ЦПК.
Це пов'язано з тим, що, як зазначалось вище, при застосуванні заходів забезпечення позову все ж таки є деякі відступи від принципів змагальності, рівноправності сторін, гласності і не на користь тієї особи, відносно якої заходи забезпечення позову вживаються (при цьому ще немає рішення про те, що саме ця особа є винною), так як вона не може надати суду свої заперечення, докази тощо.
Тому, якщо до цього ще б додати те, що заходи забезпечення позову вживаються і без наявності для цього підстав та без обґрунтування, внаслідок дискреційних повноважень суду, то наяву буде значний перекіс в сторону заявника. Тільки чіткий виклад обставин, передбачених ч. З ст. 151 ЦПК, як безумовна умова для застосування заходів забезпечення позову, якщо і не може в повній мірі компенсуватиособі, відносно якої вжиті заходи забезпечення позову, реалізацію деяких процесуальних прав, то, по крайній мірі, створить хоча б деякий бар'єр для задоволення абсолютно безпідставних клопотань.
Крім того, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен зазначити в ухвалі достатні підстави, що дозволяють вважати, що відповідач або інші особи є порушником права позивача, при цьому слід виходити із суті позовних вимог. Разом з тим, ухвала не повинна в собі містити висновки по суті спору, що виник, і наперед визначати рішення у справі.
Еще по теме Чи обов'язково вимагати від особи, яка просить вжити заходи забезпечення позову, надання обгрунтування та доказів своєї заяви, якщо з підстави позову й так убачається необхідність Ті задоволення? Чи потрібно у такому разі ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову детально мотивувати?:
- Вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили (ч. 6 ст. 154 ЦПК). Суд першої інстанції ухвалою забезпечив позов, а потім ухвалив рішення по суті спору, задовольнивши позов. Проте при апеляційному перегляді апеляційний суд скасував рішення суду і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, не вирішивши питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Чи є достатнім рішення апеляційного суду для висновку про те, що заходи забезпечен
- Відповідно до ч. 7 ст. 154 ЦПК заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, повернення такої позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі за цієїпозов-ною заявою. Чи обов'язково у такому разі постановляти ухвалу, який процесуальний порядок постановлення такої ухвали та в який строк суд повинен постановити таку ухвалу?
- Чи можливе забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у справі за позовом про відшкодування моральної шкоди, оскільки це спір немайпового характеру? Крім того, нерідко за таким позовом заявляються до стягнення гігантські суми лише з метою вжиття заходів забезпечення позову та певного тиску на відповідача?
- Чи можна постановити ухвалу про забезпечення позову в день надходження відповідного позову та заяви і до відкриття провадження у справі? В якому складі суду постановляти таку ухвалу?
- Чи вправі суд зі своєї ініціативи скасувати заходи забезпечення позову після набрання судовим рішенням законної сили? Чи можуть бути вчинені такі діл з ініціативи суду до набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позову?
- В апеляційному порядку ухвала суду про забезпечення позову змінена. Чи вправі суд першої інстанції в порядку ст. 154 ЦПК розглядати заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих апеляційним судом?
- 47. Забезпечення позову. Підстави, види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
- Чи може подавати заяву про вжиття заходів забезпечення позову не позивач, а відповідач?
- Відповідно до принципів змагальності та диспозитив-ності суд не вправі розглядати позов за відсутності позивача, якщо він про це не просить. Якщо суд все ж таки у такій ситуації ухвалив рішення, то які повноваження апеляційного суду?
- Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову
- Як забезпечити позов до юридичної особи, якщо є дані, що рішення суду без вжиття таких заходів у майбутньому може бути невиконане, однак зазначене може привести до припинення його господарської діяльності?
- Розгляд заяви про забезпечення позову та виконання ухвали про забезпечення позову
- За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?